Геній Георгія Верейського представили в обласному художньому музеї

Напередодні ввечері у мистецькій атмосфері Хмельницького обласного художнього музею відбувся вернісаж виставки ВПЕРЕД У МИНУЛЕ – 2. Георгій Верейський. Про повернення до вражаючого виставкового проєкту та хмельницьку Мона Лізу – далі у матеріалі.

Якщо ви хмельничани і у вашій душі ще трошки жевріють проскурівчани – то ви точно чули прізвище та ім’я відомого далеко поза межі міста митця Георгія Верейського. Цей художник прославився своєю універсальністю як графік та перфектним підходом знавця до усіх тонкощів живопису. А він був потужним викладачем, який вмів передавати знання, бачення  техніку в усій її довершеності. Хтось точно з вас згадає його іменний музей, власне його фондова збірка на сьогодні є частиною колекції ХОХМ.

А ще, ви точно згадаєте назву виставки «ВПЕРЕД У МИНУЛЕ», адже перша її частина експонувалась ще до повномасштабного вторгнення і теж містина графічні роботи Верейського, в межах тематичного проєкту «Кабінет графіки». Про концепцію проєкту та особливості втілення після лютого 2022 року розповідає заступниця директорки ХОХМ з наукової роботи, мистецтвознавиця Олена Михайловська:

«Ідея проєкту “Кабінет графіки” народилась у мене ще у вересні 2021 року при плануванні діяльності ХОХМ на 2022 рік. Метою було дослідити та експонувати найкращі взірці графіки з нашої колекції, яких близько 4 тисяч. При первинному дослідженні мене особливо вразили легкі, елегантні та грайливі потретні скетчі дівчат, які блискуче створив Георгій Верейський у 1920-х роках. Ніхто не міг уявити, що його виставка, твори до якої ми ретельно відбирали із Людмилою Сковерко і відкрили 17 лютого 2022 року, триватиме всього 7 днів. На жаль, 24 лютого 2022 року ми були змушені її демонтувати і перемістити у фондосховище. Але великий цьогорічний проєкт до 40-річчя музею, на мій погляд, не міг відбутися без цієї виставки. Тож з невеликими змінами Марина Заславська його прокурувала і переосмислила. Дуже тішимось можливістю поділитись із відвідувачами шедеврами графічного мистецтва – і це не є перебільшенням»

Дійсно уявити Проскурів без мистецтво Верейського, як і базу знань про рідне місто просто неможливо. Адже художник ніколи не цурався рідного містечка і залишив пам’ять про себе у ньому найкращим спадком – мистецтвом. В межах експозиції представлені графічні роботи художника створені протягом 1890-1930-х років, які тонкою лінією пера або ж олівця передаюсь атмосфері у кожній деталі: капелюсі, туфельці, густих віях моделей. Так звані «ревучі двадцяті» – епоха джазу, розквіту кіно, моди та економічного буму в західних країнах після Першої світової війни, їх настрій у компоненті моди й стилю прослідковується в настрої рисунків. Десь зачаровані млосністю жінки спочивають на оповитій романтикою постілі, причому прямо таки в модному взутті. А ще ця виставка ода моді на шляпи. Капелюхи і інші кокетства гардеробу.

Про образне наповнення та митця розповіла в межах відкриття та кураторської екскурсії науковиця ХОХМ, кураторка експозиції Марина Заславська:

«Серед 4 тисяч графічних експонатів у колекції нашого музею – 1718 графічних аркушів авторства Георгія Верейського, експозиція робить спробу максимально представити різноманіття технік, у яких працював майстер. Це доволі складне завдання, адже немає техніки, в якій би митець не спробував свої сили. Працював пером, свинцевим, італійським та літографським олівцями. У малюнок пером вносив розмивку тушшю, використовував кольорові олівці, змішану техніку акварелі з графітом або туші з кольоровими олівцями. Згодом опанував і різноманітні техніки друкованої графіки, у яких досягнув високих вершин. У добу візуального шуму графіка Георгія Верейського повертає рідкісну якість – повільне споглядання. Її сила не в ефекті, а в концентрації. Саме тому образи залишаються в пам’яті: як тихий, майже непомітний стан внутрішньої рівноваги, який сьогодні став справжньою розкішшю».

Рекомендуємо неспішно досліджувати виставковий простір, аби повною мірою насолодитися атмосферою, увібрати настрій і відшукати всі тонкощі задумів митця, приховані у витончених лініях, деталізованих штрихах, грі світла та гармонійних композиційних акцентах.

А ще, ми переконані, що ви не зможете пройти повз єдиний живописний шедевр експозиції – автопортрет художника. Саме цей твір можна назвати справжньою проскурівською Джокондою. Чому? Тому що погляд митця осягає весь простір зали. Незалежно від того, де перебуває глядач, художник Верейський ніби «спостерігає» за вашою подорожжю світом мистецтва. Радимо і вам відчути цей незабутній досвід – відчути силу спілкування з мистецтвом через погляд: ваш і його.

Крім цього, ви зможете на власному досвіді переконатися, наскільки майстерним портретистом був Верейський. У цих засклених рисунках приховані цілі історії: портрети близьких друзів, коханої дружини, видатних митців та політичних діячів. Кожен портрет — це окремий всесвіт, що розкриває не лише особисту історію зображеної людини, а й унікальний погляд художника на неї. Через акцентування характерних рис, особливостей зовнішності та передачу настрою він вловлює і відтворює миттєвість її переживань у конкретний момент часу.

Повірте, мистецтво графіки — це не просто демонстрація технічної досконалості художника. Воно вимагає неймовірної майстерності, зосередженості, точності та, безумовно, справжнього таланту. Таланту, здатного перетворити гру сірих відтінків у симфонію, білим створити витончені акценти, а чорним — передати цілий спектр емоцій. Так, попереду два вихідних, протягом яких знайдіть кілька годин для насолоди мистецтвом у ХОХМ.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook