Історичну будівлю художнього музею у Хмельницькому рятують від підтоплення підвалів

Усім хмельничанам добре відома споруда Хмельницького обласного художнього музею. Про цю колиску українського мистецтва ми зазвичай пишемо, коли у ній відбуваються вернісажу, культурно-просвітницькі події, конференції тощо. Проте, як сьогодні команда ХОХМ бореться за в прямому сенсі життя цегляного заповіту Давіда Ніренберга, ми розповімо вам вперше.

Як відомо з «проскурівської» історії нашого міста, будинок за адресою – вулиця Проскурівська 47 за своїм задумом у далекому 1903 році викохувався для першого у містечку банку, долею тодішніх можливостей – Південно-Російського промислового, що згодом змінив назву на Об’єднаний банк, завдяки нарощенню активів:

«Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, із зрізаним наріжжям та двома головними фасадами. Архітектура будинку в формах історизму поєднує візерунчастість цегляного стилю з елементами неоренесансу й модерну. В об’ємній композиції будинку домінує зрізане наріжжя з ризалітом, який на рівні другого поверху має прямокутний еркер, що підтримують ступінчасті консолі. Еркер наріжжя увінчувало високе чотиригранне шатро з кованою композицією на загостренні (ковану композицію демонтовано після капітального ремонту даху у 2000-х роках). Перший поверх рустований, міжвіконня та фриз другого поверху рясно оздоблені деталями, виконаними за допомогою цегляного мурування, декор яких підкреслено пофарбуванням. Обидва фасади мають слабовиразні центральні ризаліти з трикутними фронтонами, в які вписані здвоєні видовжені віконця. На фризах ризалітів круглі глухі віконця з вписаним роком спорудження будинку — «1903», на фризі ризаліту, що виходить на вул. Володимирську — дві прямокутні ніші з вписаними в них літерами власника будинку — «Д» та «Н».» – інтерактивна культурно-туристична мапа Хмельниччини

  Якщо глибше занурюватись в історію будівлі і родини Ніренбергів, слід яких втрачається після 1919 року, то ми з’ясуємо ще один цікавий факт – будинок був подарунком, а точніше земля, на якій він пізніше піднесеться. Так, проскурівський промисловець й інноватор вирішить не розмінюватись на дрібниці- квіти чи шоколад, а презентує коханій дружині Етлі – землю в самому центрі тодішнього Проскурова. До речі, саме Етля була вирішальним важелем у творенні банку – але це вже трохи інша історія.

Тож, після банку та невеликого готелю Венеція, штабів військових частин, радянських установ й редакцій газет. Будівля нарешті перейшла за своїм функціональним призначенням до обласного художнього музею. На той час, у 1986 році їй вже було 83 роки.

І хоча не дуже пристойно цікавитись віком у поважних панянок, нашій цегляній вже цьогоріч виповнилось 123. Повз вікові зміни, будівлю не одноразово підтоплювало  і в музейних підвалах почав утворюватися надлишок вологи. Зауважимо, що музейники в грудні 2025 року звернулись до обласного керівництва і профільних інституцій за допомогою:

«Збереження культурної спадщини – це система заходів, і серед першочергових з них є забезпечення у приміщеннях, де зберігаються та експонуються музейні предмети, відповідного температурно-вологісного режиму. Особливої уваги потребують музеї, розміщені в історичних будівлях, адже вік більшості з них давно минув позначку в 100 років (а будівлі нашого музею, нагадуємо, вже 122 роки!). Гідроізоляція, яку облаштовували в ті роки, вже не працює або її зовсім немає і стіни, як «губка», тягнуть вологу з ґрунту. Наразі рівень вологості стін підвальних приміщень музею перевищує норму в декілька разів. Як наслідок, склалися агресивні і небезпечні мікрокліматичні умови для самої будівлі, здоров’я працівників, експонування та зберігання творів мистецтва.» – били на сполох музейники

У ході засідання тимчасової робочої групи, що відбулося у грудні минулого року під головуванням Володимира Гончарука, першого заступника голови Хмельницької обласної ради, було ухвалено низку важливих рішень. Основний акцент було зроблено на необхідності здійснення додаткових досліджень, які дозволять виявити всі деталі проблеми, а також на підготовці ініціативи щодо виділення фінансування з обласного бюджету. Ці кошти мали бути спрямовані на розробку проєктно-кошторисної документації, яка включатиме оптимальні рішення для облаштування сучасної вертикальної гідроізоляції будівлі. Окрім цього, було запропоновано розглянути можливість впровадження системи відведення ґрунтових вод з метою попередження подальшого руйнування будівлі.

Напочатку жовтня 2025 року у приміщеннях Хмельницького обласного художнього музею з’явилося новітнє швейцарське обладнання під назвою «Біодрай». Це сучасний пристрій був інстальований з метою ефективного усунення зайвої вологи зі стін історичної споруди. За тогочасними очікуваннями його впровадження мало не лише усунути проблему накопичення вологи у конструктивних елементах будівлі, але й значною мірою призупинити процеси її поступового руйнування, забезпечуючи збереження культурної спадщини для наступних поколінь.

Цей проєкт, на реалізацію якого було виділено 1 078 000 гривень, став можливим завдяки культурно-інституційній співпраці музею з UKRSIBBANK BNP Paribas Group у партнерстві з Французьким інститутом в Україні:

«Спеціалісти компанії встановили необхідні системи та провели лабораторні аналізи, аби зафіксувати початкові показники, щоб в майбутньому можна було їх відслідковувати і контролювати процес осушення. Важливим фактором також є і безпечність системи як для культурних цінностей, так і для людей. Система виготовляється у Швейцарії і була протестована незалежними компаніями, які підтвердили її безпечність і ефективність відповідно до українських та міжнародних стандартів. – пояснює директорка музею Ольга Долінська.

Методика осушення стін будівель із застосуванням системи «Біодрай» базується на принципі повної ліквідації джерела впливу (електромагнітних хвиль), що дає змогу припинити небажаний капілярний підйом води вгору. Це спрямовує вологу назад у ґрунт під дією гравітації, забезпечуючи природне висихання стіни до її оптимального рівня вологості. Система «Біодрай» є своєрідною антеною, яка складається з зовнішнього корпусу та внутрішнього модуля, що взаємодіє з електромагнітними хвилями. Установку цього обладнання здійснюють на спеціальний кронштейн, закріплений на стіні будівлі.

Наразі система працює у підвальних приміщеннях обласного художнього музею. Задля забезпечення належного контролю, фахівці здійснюють регулярний моніторинг умов цих приміщень. У рамках такого контролю проводиться відбір спеціалізованих проб, які піддаються аналізу для виявлення потенційних процесів капілярного всмоктування стіною води. 

Директорка музею наголошує, що ситуація з осушенням загострюється коливанням рівня ґрунтових вод, з яким технологічно не може впоратись технологія «Біодрай»:

«Вирішення проблеми надмірної вологості у підвальних приміщеннях вимагає впровадження комплексних заходів, які ми вже розпочали. Проте виявилося, що система «Біодрайв» не здатна впоратися з підвищенням рівня ґрунтових вод, з яким ми зіткнулися. Наприкінці року були проведені геологічні дослідження, які підтвердили — музей фактично розташований на воді. Рівень ґрунтових вод змінюється залежно від кількості опадів, сезонних умов та інших чинників. Для подолання цієї ситуації спочатку необхідно виконати додаткові інженерно-геодезичні дослідження, а також провести оцінку технічного стану несучих конструкцій будівлі. Фінансування для цих робіт уже виділено з обласного бюджету. Після отримання результатів досліджень проєктанти займатимуться розробкою документації для відведення води від фундаменту та створення гідроізоляції з боку вулиць Подільської та Володимирської. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб тримати ситуацію під контролем. Підвальні приміщення мають велике значення для музею, оскільки вони використовуються як укриття та сховища. Варто зазначити, що кілька років тому ремонт цих приміщень було здійснено завдяки грантовій підтримці Міжнародного альянсу зі збереження культурної спадщини у зоні конфліктів «ALIPH Foundation», з яким музей тривалий час співпрацює через ГО «Museum for change». Сподіваємося успішно реалізувати всі заплановані заходи задля збереження нашої установи.» – підкреслює Ольга Долінська.

Цього тижня у підвальних приміщеннях Хмельницького обласного художнього музею було проведено черговий запланований моніторинг. На цей час результати перевірки ще обробляються. Водночас директорка ХОХМ Ольга Долінська зазначила про значне підвищення рівня вологості, що помітно навіть візуально. Вона нагадала, що наприкінці літа та на початку осені із підвалів музею щочотири хвилини спеціальним насосом викачувалося понад 100 літрів води. Є всі підстави припускати, що наступне літо не стане винятком, і проблема залишиться актуальною.

Маємо надію, що зусилля музейників та всіх долучених до порятунку будівлі музею – будуть не марними і допоможуть  зберегти одну з найвражаючих будівель старовинної цегляної архітектури Проскурова-Хмельницького для майбутніх поколінь, як нагадування про епоху, сповнену шани до стилю та витонченого смаку цього неповторного міста.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook