Скорочення держзамовлення в університетах: уроки минулого для хмельницьких абітурієнтів
У закладах вищої освіти Хмельниччини готуються до вступної кампанії 2026, основна частина якої стартує в липні. Поки абітурієнти оцінюють шанси на безплатне навчання, ми згадуємо, як колись у вишах урізали держзамовлення.
Ретро-перспектива: велике скорочення перед липневим стартом
Липень 2026 року принесе випускникам Хмельницького початок найвідповідальнішого етапу — подачі документів до вишів. Питання наявності бюджетних місць та прохідних балів традиційно викликає хвилювання у родинах вступників.
Аналізуючи публікацію журналістки Надії Шестопал у газеті «ВСІМ» від 6 травня 2009 року, можна побачити, що нинішні інфраструктурні виклики зародилися ще тоді. Сімнадцять років тому Кабінет міністрів ухвалив розпорядження № 416-р, яке суттєво змінило правила гри та урізало перелік спеціальностей, де можна було здобути освіту за державний кошт.

Непрофільний диплом під забороною: ініціатива Вакарчука
У 2009 році Міністерство освіти та науки України вирішило жорстко заощаджувати бюджетні кошти. Головним кроком стало скасування місць підготовки бакалаврів, де за рік до того держзамовлення становило менше 15 осіб, а також повна ліквідація безплатних місць на непрофільних факультетах. Зокрема, філологи у технічних вишах чи юристи в авіаційних університетах відтоді мали навчатися виключно за власні гроші.
Тодішній міністр освіти Іван Вакарчук безальтернативно аргументував таку позицію профільного відомства.
«Враховуючи, що деякі технічні ВНЗ системно розширювали невластиву для їх профілю гуманітарну підготовку, а педуніверситети – підготовку економістів, юристів, політологів, цього року Міносвіти не проводитиме держзамовлення на непрофільні спеціальності», — повідомляла тоді прес-служба МОН. На ці спеціальності планували брати лише контрактників.
Подібні нововведення викликали серйозну хвилю критики в наукових колах. Експерти прогнозували зростання соціальної напруги та передрікали негативні наслідки для викладацького складу.
«Найпершими, хто відчує зміни, будуть діти з малозабезпечених сільських сімей, адже ціла низка спеціальностей скоротиться. Другими будуть викладачі, яким неодмінно загрожує звільнення, а значить і поповнення біржі праці. Тобто економія буде мізерною або нульовою, а у суспільстві це викличе серйозну напругу».
Перукарі та готельєри поза пріоритетами держави
Під урядове скорочення потрапив величезний перелік напрямків. Кабмін повністю заборонив виділяти бюджетні кошти на підготовку молодших спеціалістів із діловодства, туристичного обслуговування, перукарського мистецтва, декоративної косметики, фотографії та ресторанного господарства.
Для майбутніх бакалаврів повністю закрили безплатну готельно-ресторанну справу, туризм, рекламу і зв’язки з громадськістю. Паралельно суттєво «порізали» обсяги фінансування для таких популярних колись напрямків, як правознавство, фінанси і кредит, облік і аудит та економіка підприємства. Докторантура та магістратура також зазнали відчутних обмежень.
Хмельницькі реалії: юристів забагато, інженерів бракує
В обласному центрі на момент виходу статті понад половина студентів (51–56%) усе ще навчалися за кошти держбюджету. Регіональне керівництво галузі вже тоді намагалося самостійно регулювати дисбаланс на ринку праці, де спостерігався явний надлишок дипломів гуманітарного профілю.
«Впродовж трьох років ми скорочуємо кількість бюджетних місць у державних навчальних закладах на 10%, — коментувала тодішня заступниця начальника управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Антоніна Харчук. — Припиняється ліцензування за напрямком правознавство. У Хмельницькій області є багато таких спеціальностей, які не затребувані: економісти, юристи, бухгалтера та інші. А от спеціальностей за технічними напрямками – інженерів, механіків, столярів, електриків – катастрофічно не вистачає».
На місцевому рівні посадовці координували процес, проте остаточні ліміти кожен університет погоджував безпосередньо з Києвом, що накладало серйозний відбиток на долю тогочасних абітурієнтів.
Сучасність: від жорстких обмежень до гнучких грантів
Через 17 років після тих подій держава підходить до вирішення проблеми дисбалансу на ринку праці з абсолютно іншого боку. Як повідомляє «Судово-юридична газета», профільний парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій повторно розглянув та підтримав до другого читання масштабний законопроєкт №10399. Цей документ покликаний повністю реформувати фінансування вищої освіти в Україні.
Опрацювавши понад 1100 поправок, народні депутати погодили нову модель, де в центрі системи стоятиме сам вступник та його індивідуальна освітня траєкторія. Головна відмінність від директивних рішень 2009 року полягає в тому, що державне фінансування не скорочується — воно стає адресним. Замість звичного поділу на «чистий бюджет» та «контракт», в Україні запроваджують комбіновану систему освітніх грантів та цільового держзамовлення.
Стратегічний пріоритет та гроші, які «ходять за студентом»
Згідно з новою концепцією, класичне 100% державне замовлення в липні 2026 року збережеться насамперед для критично важливих для країни спеціальностей:
- медичних;
- педагогічних;
- військових;
- окремих інженерних напрямків (саме тих, про дефіцит яких заявляли в Хмельницькому ще у 2009 році).
Для всіх інших гуманітарних, економічних чи кон’юнктурних напрямків підготовки впроваджують систему державних грантів. Вступники, залежно від своїх результатів НМТ та обраної спеціальності, отримуватимуть від держави фінансову підтримку в розмірі від 15 до 50 тисяч гривень, яку зможуть використати для оплати навчання на контрактній основі у будь-якому обраному ВНЗ. Водночас для соціально вразливих категорій громадян та пільговиків чинні преференції на безплатне навчання будуть повністю збережені.
Зміни торкнуться і пільгового студентського кредитування. Якщо раніше ці процеси адміністрували самі заклади вищої освіти, то тепер функцію видачі та повернення освітніх позик планують передати безпосередньо банківським установам. Для точнішого планування бюджетних витрат держава вже запустила експериментальну методологію, яка дозволяє прогнозувати реальні потреби економіки та ринку праці на 5–7 років наперед, уникаючи перевипуску безробітних фахівців.
***
Порівняння двох підходів — урядового розпорядження 2009 року та сучасного законопроєкту №10399 у 2026 році — демонструє еволюцію державного мислення. Сімнадцять років тому чиновники намагалися закрити дірки в бюджеті шляхом механічного урізання прав абітурієнтів на освіту, що викликало критику та соціальну напругу. Нова ж грантова модель намагається збалансувати інтереси держави та ринку праці через економічні стимули. Випускники Хмельниччини, які готуються до липневих перегонів, отримають більше фінансової свободи, але й більше відповідальності, адже сума підтримки від держави тепер прямо залежатиме від їхніх особистих знань, продемонстрованих на тестуванні.
Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини