Від заборони весільних застіль до мільйонних витрат на оборону: як змінилися пріоритети сесій Хмельницької міської ради
Цього тижня у Хмельницькому відбулася позачергова сесія міської ради, яка наочно продемонструвала вимоги сьогодення: понад 101 мільйон гривень додатково спрямували на Сили оборони, закупівлю дрон-систем та РЕБ. Проте 17 років тому пріоритети місцевих обранців були кардинально іншими.
Від оборонного бюджету 2026 року до мирних турбот минулого
Позачергова сесія Хмельницької міської ради, що пройшла цього тижня під головуванням Олександра Симчишина, чітко розставила акценти воєнного часу. Головний фінансовий ресурс громади — а це 101 мільйон гривень (і майже 790 мільйонів з початку року) — виділено на придбання літаків, РЕБ, FPV-дронів та грантову підтримку інновацій для оборонного сектору. Крім того, мільйони спрямували на ремонт лікарень для поранених, підготовку котелень до зими та оздоровлення дітей загиблих і полонених Захисників.
Але якщо зазирнути в архівні підшивки газети «Є Поділля» за червень 2009 року, ми побачимо зовсім інший Хмельницький. Тодішню чергову 26-ту сесію проводив міський голова Сергій Мельник (який згодом, у зв’язку з обранням Народним депутатом України, склав свої повноваження 21 листопада 2014 року). Тоді депутати за 4 години розглянули 48 питань, які сьогодні викликають легку ностальгію за мирним життям, хоча й проходили на тлі тогочасної світової економічної кризи.
Ретро-хроніка: п’ять головних рішень міської ради 2009 року
1. Профілактика легень та новий фотомузей
Перше питання порядку денного стосувалося міської програми протидії захворюванню на туберкульоз. Оскільки фінансування було обмеженим, виникали суперечливі ідеї щодо відповідальності бізнесу, але мер доручив організувати виїзди пересувного флюорографа прямо на підприємства.
«Правильно зауважив депутат Володимир Розгонюк, який працює головним лікарем міської лікарні: виконання будь-якої програми залежить від фінансування. Оскільки нині з фінансами сутужно, запропонував притягувати до відповідальності власників підприємств, які не проводять у себе профілактичні заходи».
Водночас депутати одностайно підтримали створення унікального закладу — музею-студії фотомистецтва на вулиці Проскурівській.
2. Проєктування нового мікрорайону на Раскової
Депутати зробили перший юридичний крок до появи нового великого житлового масиву. Планувалося виділити 506 ділянок по 6 соток під індивідуальну забудову. Щоправда, за проведення інженерних мереж черговикам потрібно було сплатити солідну на той час суму, що викликало дискусії про спроможність громадян.
«Це перший великий крок з надання земельних ділянок хмельничанам, зазначив депутат міської Володимир Швець. І кожен, хто стоїть в черзі, отримає пропозицію на отримання шести соток. Щоправда, для виділення земельної ділянки громадяни мають сплатити понад 33 тисячі гривень».
3. Антикризовий бартер: квартири замість грошей
Через фінансову кризу 2009 року міська влада почала приймати від бізнесу пайові внески на інфраструктуру не лише грошима, а й будматеріалами чи готовим житлом. Зокрема, у власність громади так передали квартиру на вулиці Зарічанській. Частина депутатів вимагала єдиних правил «бартеру» для всіх, але колишнє керівництво міста закликало діяти практично.
4. Обмеження алкоголю та табу на весілля у школах
Міська рада ухвалила рішення щодо протидії пияцтву. Продаж алкоголю на розлив дозволили виключно у закладах преміум-сегмента та громадського харчування (кафе, ресторани), а розпиття на вулицях опинилося під забороною.
«Зокрема, продавати спиртне на розлив «зась», окрім кафе, барів, ресторанів. Так само «зась» і пити на вулиці, хіба що в «наметі», який належить якомусь ресторану. Дісталося й освітянам. Всім навчальним закладам міста заборонили здавати в оренду їдальні для весіль. Щоправда, депутат Ружицький пропонував заборонити пити й в інших комунальних закладах, до прикладу, в міськвиконкомі. Колеги не підтримали».
Особливий удар припав по традиціях святкувань: шкільним їдальням суворо заборонили здавати приміщення в оренду для проведення весільних застіль.
5. Перші 800 тисяч гривень на камери спостереження
Поза порядком денним депутати погодили виділення значної суми на встановлення перших 18 вуличних відеокамер для контролю чотирьох ключових перехресть міста. Окремі обранці переймалися, що публікація адрес розташування техніки у пресі нівелює її користь, проте міський голова розвіяв побоювання жартівливим зауваженням.
«Дехто з депутатів хвилювався, що список камер, коли ті будуть на своїх місцях, оприлюднять у пресі. Адже тоді ніякої користі в них не буде, бо всі знатимуть, де не слід порушувати правила дорожнього руху чи громадський спокій. Напругу зняв мер міста, який з посмішкою заявив: „Та ми скажемо, що на всіх вулицях встановили камери, нехай злочинці бояться“».
***
За 17 років пріоритети Хмельницької міської ради зазнали фундаментальних трансформацій: якщо у мирному 2009 році ключовими темами для дискусій обранців були побутові обмеження щодо розпиття алкоголю, заборона весільних застіль у шкільних їдальнях, кризовий бартер будівельних матеріалів та виділення перших тисяч гривень на міські камери, то у 2026 році робота сесії повністю підпорядкована питанням національного виживання, де головними завданнями стали запуск індустріальних парків, підтримка поранених та негайне виділення сотень мільйонів гривень на високотехнологічні FPV-дрони й засоби радіоелектронної боротьби для захисту держави.
Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини
