Головна
Новини
Проблема сміттєзвалища у Хмельницькому: які плани будували у 2009 році та що змінилося у 2026-му

Проблема сміттєзвалища у Хмельницькому: які плани будували у 2009 році та що змінилося у 2026-му

Як показує час, гучні обіцянки зразка 2009 року про те, що «на смітниках ростимуть квіти», так і залишилися утопією.

12 Липня 2026

Культура

Проблема утилізації твердих побутових відходів для Хмельницького десятиліттями залишалася головним екологічним болем. Гортаючи старі газетні підшивки, ми знайшли амбітну програму 2009 року, яка обіцяла повне очищення регіону від сміття за лічені роки. Аналізуємо тогочасні ілюзії та зіставляємо їх із довгоочікуваними змінами на полігоні ТПВ.

Великі європлани на папері: як Хмельниччина «долала» кризу відходів

У червні 2009 року на шпальтах газети «Є Поділля» вийшов розлогий аналітичний матеріал Олени Щегельської та Володимира Гординського під промовистою назвою «Втопитися у смітті чи заробити на ньому гроші?». Автори зазначали, що щороку в області накопичувалося близько 2,5 мільйона тонн відходів, а наявні полігони працювали в режимі критичного перенавантаження.

«Сміттєва» проблема була актуальна не лише для Хмельниччини, а й для України в цілому. Настільки актуальною, що “найближчим часом” в країні планували збудувати 160 сміттєпереробних заводів, 13 з яких могли “знайти прописку” на Хмельниччині.

У 2009 році обласна влада презентувала грандіозну триетапну програму, яка мала до 2015 року повністю змінити систему поводження з відходами на території всієї Хмельниччини. Головний акцент робився на масштабне розгортання промислової інфраструктури в регіонах: планувалося звести три потужні регіональні сміттєпереробні комплекси у Хмельницькому, Шепетівському та Кам’янець-Подільському районах, які б закривали повний цикл — від збору сміття до випуску готової продукції та рекультивації земель. Окрім них, географія проєкту мала охопити ще десять районів області, де збиралися створити чотири додаткові переробні комплекси та шість сортувальних заводів, зокрема у Волочиському, Старокостянтинівському, Городоцькому, Славутському, Красилівському та інших куточках Хмельниччини.

Стратегічний план передбачав, що після завершення паперового та тендерного етапів у 2010 році розпочнеться активна фаза будівництва, а вже протягом 2013–2014 років на Хмельниччині закриють абсолютно всі старі сміттєзвалища з їх подальшою повною рекультивацією. Чиновники малювали ідилічну картину для всієї області, де щодня населеними пунктами мали курсувати спеціальні машини, повністю очищуючи громади від відходів. Проте ці масштабні наміри побудувати розгалужену мережу екологічно безпечних заводів у кожному куточку Хмельницької області так і залишилися амбіціями на папері.

«Найголовнішою перевагою програми, прийнятої в області, є те, що запропоновані у ній технології поводження з відходами, будучи екологічно безпечними та економічно вигідними, відповідають вимогам як екологічного законодавства України, так і вимогам європейського законодавства».

Проте красиві європейські презентації одразу викликали скепсис у місцевих громадах. Люди та депутати на місцях вимагали реальних гарантій екологічної безпеки та відсутності шкідливих хімічних чи термічних обробок.

Хмельницький на старті 2009-го: відбір газу та перші контейнери

В обласному центрі станом на 2009 рік ситуація теж здавалася багатообіцяючою, хоча реальні роботи гальмувалися. Компанія «Еко Баланс Сервіс Хмельницький», яка виграла конкурс на будівництво сортувального заводу, за рік спромоглася лише встановити приблизно 70 контейнерів для збору скла. Крім того, іноземні партнери один за одним відмовлялися від співпраці.

«У нас була домовленість із німцями по газовідведенню, але вони відмовилися, заявивши, що поки що в Україні їм нічого робити. Ми знайшли інвестора, який виграв американський грант по відбору газу-метану, і пілотний проект може бути на нашому полігоні, щоб показати всій Україні, як можна відбирати газ та використовувати його. Вони зробили аналіз нашого газу і дуже зраділи, що в ньому 60 відсотків метану».

На той момент на хмельницькому звалищі лише пробурили перші три свердловини, планучи використовувати біогаз для опалення технічних приміщень самого полігону, а тодішній мер Сергій Мельник уже відкрито заявляв про необхідність перегляду угод із переможцями конкурсів.

Сучасні реалії: старт основного етапу модернізації у 2026 році

Як показує час, гучні обіцянки зразка 2009 року про те, що «на смітниках ростимуть квіти», так і залишилися утопією, а реальна ситуація з полігоном твердих побутових відходів у Хмельницькому ледь-ледь зрушила з мертвої точки. Про черговий етап фактичних робіт на старому полігоні, який функціонує ще з 1956 року, повідомив міський голова Олександр Симчишин.

Консорціум компаній MESOGEOS S.A. та Hayat Group LLC нарешті отримав офіційний дозвіл на початок капітального будівництва. Загальна вартість масштабного екологічного проєкту становить 11,4 мільйона євро (з яких 5,4 мільйона євро — безповоротний грант Європейського Союзу, а решта — кредит від ЄБРР). Наразі підрядник повністю підготував будівельний майданчик, проклав інженерні мережі та влаштував дренажну систему для відведення фільтрату й ґрунтових вод. Для облаштування так званих нових карт полігону з території вже довелося вивезти 130 тисяч кубічних метрів старих накопичень відходів. Це дозволить розпочати рекультивацію та повне закриття старого переповненого сміттєзвалища. Крім того, місто паралельно очікує на визначення переможця тендеру на безпосереднє будівництво нового сміттєпереробного комплексу.

Щоб краще розуміти специфіку інженерних робіт, які зараз тривають на об’єкті, пропонуємо технічне роз’яснення термінології:

Карти полігону ТПВ (твердих побутових відходів) — це окремі, завчасно підготовлені ділянки або котловани, на які поетапно завозиться та захоронюється сміття. Територія сміттєзвалища ділиться на такі карти для того, щоб запобігти забрудненню ґрунту і полегшити процес ущільнення та ізоляції відходів. Залежно від стадії експлуатації вони поділяються на будівельні черги (нові котловани під прийом сміття) та робочі карти (активні ділянки шириною до 15 м і довжиною до 120 м), де безпосередньо розвантажуються сміттєвози. Після заповнення робоча карта ізолюється шаром ґрунту.

Огляд від ШІ

У підсумку доводиться констатувати: за 17 років реальна ситуація навколо Хмельницького полігону ТПВ просунулася вперед на мізерні кроки порівняно з тими грандіозними планами, які будувалися чиновниками у 2009 році. І до ідилічної мрії про квітучі сади там, де збираються міські відходи, Хмельницькому ще дуже й дуже далеко.

Архівна публікація • 4 червня 2009 року

ВТОПИТИСЯ У СМІТТІ ЧИ ЗАРОБИТИ НА НЬОМУ ГРОШІ?

За шість років Хмельниччину планують очистити від сміття й, до того ж, отримати на цьому чималі прибутки

Кожне місто, містечко, село чи селище має офіційні і неофіційні сміттєзвалища. Щороку в області накопичується близько 2,5 мільйона тонн відходів. І наявні сміттєзвалища наближаються до своєї критичної межі.

СМІТНИКИ ЗАГРОЖУЮТЬ НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩУ

Більшість полігонів Хмельниччини працюють в режимі перенавантаження. Багато відходів, особливо сільськогосподарського виробництва, просто спалюють на полях чи городах. Водночас, в містах, і особливо селах, чимало несанкціонованих смітників, та й контейнери, які стоять на вулицях, вивозяться не завжди своєчасно. Все це забруднює і атмосферу, і підземні води, а гризуни, які заводяться на смітниках, розносять різні небезпечні інфекції. І якщо негайно не зайнятися цією проблемою, то екологічна катастрофа вже не за горами. До речі, в європейських країнах цю проблему давно вирішили – побудували сміттєпереробні заводи і не тільки очищують навколишнє середовище, а ще й на цьому заробляють гроші.

Вирішили зайнятися “сміттєвою” проблемою і в Україні. Зокрема, найближчим часом планується побудувати 160 сміттєпереробних заводів, 13 з них можуть знайти прописку на Хмельниччині. Обласна державна адміністрація розробила регіональну “Програму будівництва та експлуатації високотехнологічних, екологічно безпечних комплексів, заводів з переробки твердих, побутових, промислових, органічних та інших видів відходів в Хмельницькій області”. Серед найбільших інвесторів – проектно-будівельна компанія “Україна-Австрія”.

НА СМІТНИКАХ РОСТИМУТЬ КВІТИ

Програма будівництва сміттєпереробних підприємств в області виконуватиметься в три етапи й має завершитися до 2015 року. Насамперед, планується побудувати три регіональні сміттєпереробні комплекси – в Хмельницькому, Шепетівському та Кам’янець-Подільському районах. На них виконуватимуть усі види робіт від збору відходів та їх повної переробки до рекультивації сміттєзвалищ та випуску продукції. Крім того, планується створити чотири сміттєпереробні комплекси та шість сміттєпереробних заводів. Комплекси забезпечуватимуть роботи від збору сміття до його повної переробки, а заводи – збір, сортування, тюкування та перевезення відходів. За попередніми планами, такі підприємства будуть створені у Волочиському, Старокостянтинівському, Городоцькому, Ізяславському, Славутському, Красилівському, Білогірському, Теофіпольському, Ярмолинецькому та Деражнянському районах.

Як розповідають в обласній державній адміністрації, перший етап впровадження програми триватиме до 2010 року і включає у себе виділення земельних ділянок, конкурс на визначення найкращого інвестиційного проекту, укладення угод, проектування та погодження проектів. На другому етапі (2010-2013 роки), власне, й будуватимуть підприємства. На третьому (2013-2014) – закриття всіх сміттєзвалищ та повна рекультивація земель. Як розполяє начальник обласного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Петро Махнюк, щодня населеними пунктами курсуватимуть спеціальні машини й забиратимуть сміття.

ВІДХОДИ СТАНУТЬ ДОХОДАМИ?

Власне, ділити “непійманого зайця” поки що зарано. Однак, переваги створення таких підприємств очевидні. По-перше, це інвестиції, вкладені в нашу економіку. Адже кожен завод коштує близько 50 мільйонів євро, комплекс – 250 мільйонів, регіональний комплекс – 350 мільйонів євро. По-друге, це нові робочі місця: на кожному заводі працюватимуть близько 150 чоловік, на переробному комплексі понад 400, а на регіональному – до 2500 робітників. Про доходи можна говорити поки що лише віртуально. Однак, за дуже приблизними підрахунками, тільки в обласному центрі щомісяця можна отримувати до 4 мільйонів гривень.

ЧИ БЕЗПЕЧНО?

Так гарно усе виглядає тільки у планах. Поки що організація переробки сміття в області в багатьох викликає чимало запитань. Найбільше мешканців, депутатів та місцеву владу хвилює найболючіше питання: а чи не зашкодять такі підприємства навколишньому середовищу?

«Коли все дуже гарно виглядає, то й чекаєш чогось непередбачуваного», – так характеризує думку багатьох депутат Городоцької міської ради Андрій Бельський.

Минулого тижня на сесії міської ради у Городку якраз розглядали питання будівництва сміттєпереробного підприємства. Представники компанії “Україна-Австрія” презентували проект заводу на громадських слуханнях, які відбулися за кілька днів перед сесією. Як зазначає Городоцький міський голова Віктор Хоптинець, проект досить привабливий, бо, з одного боку, вирішить проблему зі сміттям у місті. А, з іншого, не забруднюватиме навколишнє середовище.

«Однак, у нас немає достатніх доказів, чи буде так насправді, – каже Віктор Анатолійович. – У такій справі потрібно бути дуже прискіпливим. И на сесії депутати вирішили доопрацювати це питання. Ми консультуватимемося з екологічною службою. Гадаю, все вирішиться на наступній сесії».

«У презентованій пропозиції чимало плюсів, – каже Андрій Бельський. – Це утилізація сміття, нові робочі місця, додаткові надходження у бюджет. Однак, хотілося би бачити документальне підтвердження, що на підприємстві не використовуватимуть термічну чи хімічну обробку. Й інвестори обіцяли такі докази нам привезти».

Однак, запевняють в обласній державній адміністрації, переробні підприємства, які будуватимуться на території Хмельниччини, будуть екологічно нешкідливими.

«Найголовнішою перевагою програми, прийнятої в області, є те, що запропоновані у ній технології поводження з відходами, будучи екологічно безпечними та економічно вигідними, відповідають вимогам як екологічного законодавства України, так і вимогам європейського законодавства», – каже перший заступник голови облдержадміністрації Микола Дерикот.

В обласному управлінні екології запевняють, що робота сміттєпереробних заводів якраз спрямована на те, щоб зменшити вплив відходів на навколишнє середовище. Звісно, повністю виключити вплив життєдіяльності людини на природу неможливо. Але мінімізувати його можна, стверджують в управлінні. І зробити це можна якраз створенням мережі підприємств з переробки відходів. Проект будівництва такого підприємства обов’язково має пройти експертизу у екологічній службі. Вона ж даватиме і дозвіл на будівництво, а потім на експлуатацію. І під час роботи екологи здійснюватимуть постійний контроль за впливом на навколишнє середовище незалежно від форми власності підприємства.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НА СТАРТІ

Власне, пропозиції про створення сміттєпереробних підприємств вивчають у багатьох районах. Тільки у Шепетівці та Ізяславі взялися до виготовлення проектної документації. Крок вперед у цьому питанні зробив і обласний центр. “Еко Баланс Сервіс Хмельницький”, який майже рік тому виграв конкурс на будівництво заводу з сортування сміття, обіцяв за півтора роки збудувати цю “махіну”. Обіцяли й встановити контейнери для різного виду сміття, а в школах та вузах навчати дітей, як правильно поводитися з відходами (30 годин на рік), та створити приблизно 130 нових робочих місць. На це, за словами директора товариства Олександра Вавринчука, піде 30 мільйонів гривень. І всі вони – підприємства. Тобто, місто не вкладатиме в цей проект жодної копійки. Однак поки що не зроблено навіть половини. За словами заступника міського голови Анатолія Савчука, підприємство встановило близько 70 контейнерів для скла.

«Нині вже є нові технології, які дозволяють не лише сортувати, а й переробляти сміття, –зазначив Анатолій Федорович. – І є бажаючі, які хочуть поетапно переробляти сміття, яке накопичилося на полігоні твердих побутових відходів. Я був у Чернігові, де австрійські інвестори обіцяли побудувати переробний завод. Вони розробили технічний проект, і на цьому їхня робота зупинилася. У нас була домовленість із німцями по газовідведенню, але вони відмовилися, заявивши, що поки що в Україні їм нічого робити. Ми знайшли інвестора, який виграв американський грант по відбору газу-метану, і пілотний проект може бути на нашому полігоні, щоб показати всій Україні, як можна відбирати газ та використовувати його. Вони зробили аналіз нашого газу і дуже зраділи, що в ньому 60 відсотків метану».

Нині ж у Хмельницькому на сміттєзвалищі пробурили три скважини, і через місяць-півтора планують продемонструвати проект по використанню газу-метану на опалення приміщень, які розташовані на території сміттєзвалища. А щодо “Еко Баланс Сервіс Хмельницький”, то, як зазначив мер обласного центру Сергій Мельник, зараз розглядається декілька варіантів щодо сміттєпереробного та сортувального заводу і, можливо, доведеться переглядати угоду з переможцем конкурсу.

• Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА, Володимир ГОРДИНСЬКИЙ. Фото Сергія ПРИЩЕПИ.

З архівів газети “Є ПОДІЛЛЯ”

Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook