Світло в небі за кожного: у Хмельницькому вдруге лунали «Дзвони пам’яті»

Ввечері 24 серпня, у День Незалежності України, у Хмельницькому говорили про тих, завдяки кому ця незалежність має сьогодні свою ціну — і своє продовження. Біля кінотеатру імені Тараса Шевченка відбулася акція «Дзвони пам’яті» — музично-світловий перформанс на честь полеглих захисників і захисниць України.

Місце для заходу обрали не випадково. Просто навпроти майданчика вже четвертий рік стоїть Алея Героїв. Портрети тих, хто віддав життя за Україну, щодня нагадують місту: за можливість жити, працювати, любити, ростити дітей і зустрічати свята хтось заплатив найвищу ціну.

Цього вечора до Алеї Героїв прийшли рідні полеглих — вдови, батьки, діти. У руках вони тримали портрети своїх захисників і захисниць та лампадки. Поруч стояли хмельничани, які прийшли не просто подивитися на дійство, а розділити з родинами пам’ять і біль. Бо пам’ять про полеглих — це не лише справа їхніх близьких. Це відповідальність усієї громади.

В одну мить, після слів ведучої, майданчик — той самий, де у мирний час проводили ярмарки, різдвяні вечорниці та пишні міські святкування, — замовк. Цього разу його тиша була присвячена найдорожчій ціні, яку платять наші громади за право України бути вільною, — людському життю.

У цій тиші, яку тримали всі учасники й гості дійства, була спільна журба за тими, хто поклав своє життя за Україну. Без зайвих слів, без пафосу — просто мить, у якій кожен залишився зі своєю пам’яттю.

«Дзвони пам’яті» вже вдруге проводять у Хмельницькому як знак шани українським воїнам.

Особливим звуковим образом акції стали кампани — рідкісний ударний музичний інструмент, звучання якого імітує церковні дзвони. Спеціально для заходу його привезли до Хмельницького зі Львова. Партії на кампанах виконав соліст Львівської національної філармонії Назарій Кравчук.

Музична частина вечора поєднала кілька голосів. На майданчику виступив фронтмен гурту «Чумацький шлях» Сергій Строян, а також Хмельницький академічний муніципальний камерний хор під керівництвом Ігоря Цмура. Модерувала захід поетеса Настасія Семенюк.

Про «голос» акції цьогоріч розповів начальник управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков:

«Для нас надзвичайно важливо, щоб такі заходи ставали частиною міської традиції пам’яті. Ми маємо не просто згадувати наших Героїв у визначені дати. Ми маємо зберігати їхні імена, їхні історії, говорити про них із дітьми, передавати цю пам’ять далі», — зазначив начальник управління культури і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков.

Наприкінці над майданчиком спалахнули символічні світлові «Промені пам’яті», спрямовані в небо. Наче світло, яке має дійти туди, де вже немає земних слів.

А потім — ще один, особливо щемкий акорд вечора: учасники хору рушили пам’ятною ходою з лампадками. За кожного нашого захисника і кожну захисницю — маленьке полум’я в руках.

Ця хода нагадала про біль, який не має короткого шляху до завершення. Про біль родин, які втратили найдорожчих. Про біль міст і сіл, де поруч із живими назавжди залишилися імена полеглих. Про біль землі, яку вже четвертий рік пронизує кровопролитна боротьба за просте і водночас найважливіше право — бути.

У День Незалежності ця пам’ять відчувалась особливо гостро. Дзвонами, музикою, тишею, світлом. І іменами.

Бо поки ми їх пам’ятаємо — вони залишаються з нами.

Традицію справді формують люди. Уже другий рік ми разом вдивляємося в нічне небо, у світловий промінь, який з’єднує покоління — тих, для кого українська земля назавжди була і залишається Святою Матір’ю Героїв.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook