Головна
Новини
Виставка творів Георгія Верейського відкрилась у хмельницькому музеї

Виставка творів Георгія Верейського відкрилась у хмельницькому музеї

18 Лютого 2022 904

Вернісаж виставки творів легендарного проскурівчанина Георгія Верейського «Вперед у минуле» відкрилась у Хмельницькому обласному художньому музеї, в рамках арт-проєкту інституції «Кабінет графіки».

Ще у далекому 1980 році у нашому місті урочисто відкрився унікальний іменний музей видатного графіка, дійсного члена Академії мистецтв СРСР, лауреата Державної премії, заслуженого діяча мистецтв, народного художника Російської Федерації (РРФСР), народженого в Проскурові (тепер Хмельницький) Георгія Верейського, експозиції якого б позаздрили кращі музейні інституції бувшого СРСР та світу.

На жаль, через аварійний стан будівлі, у 1987 музейну установу, яка на той час була частиною обласного краєзнавчого музею, довелось закрити. Фондову збірку колишнього музею Верейського у 1989 році передали до Хмельницького обласного художнього музею. Так, фондове поповнення склало понад 2 тисячі одиниць, серед яких живописні й графічні твори майстра, меморіальні речі, поліграфія, альбоми, плакати тощо. І якщо власні мистецькі доробки до рідного Проскурова-Хмельницького ще за життя передав сам художник, то вже після смерті митця у 1962 особисті речі з кабінету, творче приладдя, серед якого офортні й ксилографічні дошки й декілька останніх робіт – передала до рідного містечка чоловіка вдова Верейського.

Життя художника Верейського було насиченим подіями й випробуваннями, вартими якщо не роману, так точно кінематографічного шедевру. І хоча у багатьох джерелах Георгія Верейського називають видатним російським митцем, художник народився у нашому місті, тогочасному Проскурові. З раннього дитинства хлопчик був здібний до малювання, тож знаний педагог і художник Єгор Шрейдер зрадив своїй традиції – викладати художню майстерність виключно дорослим й прийняв на студіювання юного Георгія.

Саме у студіях Шрейдера, який сам отримав освіту в Мюнхені, жив у 1860-х рр. у Парижі, Георгій Верейський підхопив основне правило педагога – творення виключно з натури. Так, його вчитель вимагав від учнів правильно будувати композицію та промальовувати форми предметів. Варто зазначити, що у цьому майбутній світовий художник досяг довершеності, адже постійно шукав шляхи самовдосконалення й професійного зростання.

Вже у 1904 році юний митець став експонентом весняної виставки в Харкові, його роботи гідно оцінили колеги й більш досвідчені митці.

Відвідавши у 1905 році Санкт-Петербург, молодий митець став свідком подій «Кривавої неділі» – насильницького розгону ходи місцевих робочих до Зимового палацу. Спогади про цю подію довго не давали Верейському творити, натомість пробудили в митці характер бунтівника. Так, взявши участь в одному з повстань, митець потрапив під арешт.

Невдовзі за допомогою підробних документів Георгій Верейський емігрує до Німеччини, пізніше відвідує Австрію та Італію, де знайомиться з новими тенденціями розвитку європейського мистецтва, що можна прослідкувати в його творах цього періоду. Особливо зворушує мистецьке серце Верейського графічна майстерність Тулуз-Лотрека.

Врешті-решт у 1917 році митець переїздить у Санкт-Петербург, де, здобувши юридичну освіту, цілком віддає себе мистецтву. Далі буде співпраця з журналом «Театр і мистецтво», який дасть Верейському широкий діапазон сюжетів й героїв творів – від зіркових балетних акторів до окремих сцен вистав.

Митцеві були підвладні всі тогочасні техніки, в яких він досягав високої майстерності й довершеності виконання: живописні роботи олією, темперою, аквареллю. Крім того, до досягнення специфічних ефектів й стилізації – Верейський вигадував власні творчі секрети – в малюнок пером вносив розмивку тушшю, використовував кольорові олівці, змішану техніку акварелі з графітом або туші з кольоровими олівцями.

У своїх творах митець зображав оточуючий світ з усією уважністю та докладністю.

Хоча митець Верейський завжди цікавився новими віяннями, у творчості він опирався на конкретні спостереження. Робота з натури була основою його творчості: живила фантазію, відточувала майстерність. Художник ніколи не переносив все побачене на аркуш – аналізував, відбирав, намагався проникнути в саму суть, схопити щось найважливіше. В пейзажі – передати найтонші, інколи ледь вловимі нюанси стану природи. В рисунку він ішов до лаконічного, вивіреного і водночас вільного малювання. В портреті розкривав духовне багатство людини. Якими б не продуманими були роботи Г. Верейського, вони, наповненні життєвої снаги. В них завжди знаходиш живе сприйняття світу художником, – розповіла на відкритті експозиції кураторка виставки Людмила Сковерко.

У виставці «Вперед у минуле» представлені графічні роботи майстра від ранніх підліткових замальовок до начерків останніх років життя. Крім того, тут можна наживо побачити творчий інструментарій Верейського, зокрема мольберт, на якому творив художник понад півстоліття.

Головне, що мене приваблює в роботі над портретом, – говорив Георгій Верейський, – це думки і почуття людини, її відчуття, її свідомість і психологія. Насправді чи не найважливіше за все в мистецтві портрету зобразити живу думку.

Гості виставки зможуть не тільки побачити довершену графіку митця в портретах, пейзажах, жанрових сценах й натюрмортах, але й прослідкувати за зміною деяких героїв представлених робіт з віком. Або ж знайти в експозиції предмети, які ніби подорожують з картини у картину. Ще одним нюансом, на який варто звернути увагу, є печатка цензора, яка присутня на кількох творах. Це означає, що портрети героїв цих робіт друкувались у досить серйозних виданнях. Чи парадні портрети відомих особистостей, прикрашені філігранними факсиміле.