Хмельницька юдейська громада зустріла свято Пурім (ФОТО)

Традиційне свято єднання та перемоги справедливості над лихослів’ям за юдейським календарем цьогоріч заступило ввечері 13 березня або, як цей місяць названий у Торі – адара. 

Ця дата – не випадкова і напряму пов’язана з історією свята Пурім. Адже саме на 13 число першого весняного місяця сумнозвісний радник царя Персії Ахашвероша (*в деяких перекладах Ксерса або Атарксерса) Аман кинув жереб (*або «пур» – з івриту) і призначив день страти для всього юдейського населення Персії саме на 13 адара у 586 році до н. е.

За оповіддю Сувію Естер, який традиційно равини по всім юдейським громадам світу читають у це свято, уникнути страти юдеям Персії вдалося завдяки клопотанню цариці Естер, яка заступилася за свій народ, хоча від початку і приховувала з міркувань безпеки своє єврейське походження.

За юдейськими віруванням, саме у Сувої Естер розповідається вся історія події, їх хронологія і причини, які врешті решт призвели до того, що правитель Персії дозволив євреям не тільки вільно жити на території його держави, а й дотримуватися канонів своєї віри.

Оповідь про Пурім починається з великого святкування царя Ахашверош в розпал якого він кличе свою першу дружину – царицю Вашті – станцювати напівоголеною для його почесних гостей. Цариця Вашті своєю чергою відхиляє цю пропозицію, за що цар, за порадою радника Амана, наказує її стратити. Тож, залишившись по своїй волі вдівцем, цар розпочинає своєрідний кастинг на роль нової жінки, який тривав чотири роки й охопив 1400 жінок, поки Ахашверош не зустрів племінницю свого брамника Мордехая Естер, яка стала його дружиною. Аман після одруження царя з племінницею брамника був дуже розлючений, адже саме Мордехай, який був колишнім господарем Амана, був нащадком Біньяміна, єдиного із синів Яакова – ніколи не виявляв «гідної» шани Аману і не кланявся йому при зустрічі. Тож Аман розпочав готувати заколот проти юдеїв і намовив царя підписати наказ про їх страту. Коли про зміст цього наказу дізналась цариця Естер, вона вирішила вплинути на царя й оголосила про триденне голодування, після завершення якого влаштувала святкування, в розпал якого розповіла царю про своє походження і підлість Амана. В результаті чого Амана було страчено через повішання на тій шибениці, яку той готував для Мордехая. Амана стратили 14 адара. Відтоді серед звичаїв свята є випікання та ласування тематичним печивом з солодкою начинкою у формі трикутників – вух Амана.

Крім того, у це свято обов’язковими для виконання є наступні обряди – переодягання у святкові костюми, що, як правило, ідентифікують героїв оповіді. В Пурім серед громади заведено допомагати людям, які самостійно не можуть зустріти свято, грошовими донатами. А ще обов’язковою до виконання є традиція «лехайму», тобто розпиття алкоголю до такої стадії, щоб не відрізнити Амана (ворога і першого задокументованого антисеміта) від Мордехая (друга).

Також у дні Пуріму юдеї обмінюються пакунками з подарунками – шалахмонес, які надсилають друзям і знайомим. В ці подарунки входять різного штибу солодощі та вино. Саме цьому обряду присвятив свій літературний доробок культовий оповідач цікавинок та родзинок українського штетла – всесвітньовідомий письменник Шолом Алейхем. Його оповідання «Два шалохмонеси» розкриває нехитрий сюжет взаємовідносин в українському містечку Касрилівка (*Бердичів), у якому живуть, любляться і сваряться єврейські родини. Саме цю історію втілила для всіх присутніх протягом дводенного святкування Пуріму у приміщенні Хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт» творча група «Кугель» під керівництвом Ольги Нікітіної.

З усією повагою до пам’яті дійсного стовпа світової літератури – Шолома Алейхема, на приклад якого у своєму становленні посилався навіть Марк Твен, ми створили цю перформативну замальовку. Крім того, одним з натхненників постанови став зірковий театральний режисер нашого міста – Іван Леонідович Кропліс, який минулого року відійшов у засвіти. У його театральній скарбничці був і цей спектакль. Ми ж, своєю чергою, наслідуючи потужних майстрів, створили щось своє – проскурівське, – коментує режисерка.

Після театрального дійства всі присутні на події прослухали зміст Сувію Естер, який для гостей зачитав равин міста Хмельницького Йосип Тейтельбаум.

Варто зазначити, що наші мудреці Талмуду наголошують, що Сувій Естер потрібно читати повністю і за порядком описаних глав. Тільки так виконується прописана тисячами років заповідь. Вчення Хасидизму говорить, що юдеї не повинні сприймати події записані у Мегілат Естер, як історію що була в значенні тільки минулого часу. Зміст сувію має сприйматися як актуальний на сьогодні, адже ми продовжуємо боротися з Аманами, які загрожують нашій свободі і життю. Як і герої пурімських подій, ми є учасниками єдиного Б-жого плану, у чиїх добрих руках ми перебуваємо і на втілення дива якого ми віримо! Адже у події Пуріму він з великої біди врятував юдеїв і ми щиро віримо, що він відверне біду і від України!» – коментує равин.

Після читання Сувію Естер присутні долучилися до святкового частування і спільного «лехайму», фотографувалися у фотозонах і обмінювались один з одним святковими наборами шалохмонес.

Нагадаємо, що євреї живуть на Поділлі з ХІІ століття, розвиваючи локальну культуру та привносячи з Тори принципи благодійності і милосердя у щодення. В кінці ХVIII століття їх чисельність у Подільській губернії становила 44,1 тисячі осіб (3,8% всього населення). Сьогодні в українському війську та волонтерських спільнотах євреї та члени їх родин допомагають цій землі здобути омріяну перемогу! Толерантне і мультикультурне товариство, де кожен має право на вільне святкування власних свят та плекання культури і мови, – ті виключні компоненти свідомого суспільства, які відрізняють нашу державу від ворога!

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook