Психологи радять батькам слідкувати за іграшками, які обирають їхні діти

У попередній статті я розповіла про ТОП-4 найпопулярніших іграшок та  їх вплив на дитину. Звісно, такі іграшки як Spinner та BeyBlade радше шкідливі, ніж корисні, але є одне важливе «але» – це дитяча субкультура.

Дитяча субкультура у широкому розумінні являє собою все те, що створено людським суспільством для дітей і самими дітьми, у вузькому – смисловий простір цінностей, установок, способів діяльності і форм спілкування, використовуваних в дитячих спільнотах. Інакше кажучи, це звичайні дитячі ігри: хованки, козаки-розбійники, лічилки, дражнилки, заклички, казки, страшилки. А в умовах сучасного світу – це нові іграшки.

Для кожного дитячого віку характерна своя субкультура і окремі ігри, які залежать від віку дитини. У кожен період розвитку дитячої субкультури формується соціокультурна своєрідність, яка дозволяє дитині розуміти явища об’єктивної дійсності, реагувати на них і адекватно проявляти себе в конкретному соціальному середовищі. Воно володіє відносною автономією і характеризується в залежності від віку дітей своєю мовою, змістом, особливостями сприйняття явищ навколишнього середовища, мислення і поведінки, позначається на їх соціальному розвитку, соціалізації. Саме тому важливо правильно підбирати ігри та іграшки для дітей.

Індивідуальні і групові ігри суттєво впливають на соціалізацію дитини, формуючи особистість. Гра виступає провідною діяльністю дитини, свого роду школою довільної поведінки і “моралі в дії”. Вона допомагає забезпечувати моделювання соціальних відносин і їх засвоєння. Індивідуальні ігри сприяють пізнанню реальної дійсності, саморозвитку, групові носять соціальний характер. Вони припускають певні правила, норми поведінки і дії, стимулюючи засвоєння соціального досвіду. Всі просто старі забуті «козаки-розбійники», на відміну від Spinner та BeyBlade, стимулювали дитину до взаємодії, формування і дотримання правил, формування норм і цінностей, через гру і в ігровій формі дитина отримувала важливий досвід спілкування з однолітками, відстоювання власної  думка або захисту іншого. Через різні «страшилки», казки і билини, які передавались з вуст в уста, діти програвали страхи, притаманні конкретному вікові. У наші ж часи все трохи змінилось, у дитячій субкультурі менш важлива сама дитина, важливіша іграшка.

Але що ж робити, якщо у всіх дітей є Spinner та BeyBlade, а у вашої дитини немає? Дитина дуже просить купити таку іграшку, адже в сучасному світі це іграшка та гра сучасної дитячої субкультури? Мінімізувати час гри іграшкою, наприклад, грати тільки в школі. Навчити дитину грати в інші ігри, які були б цікаві у конкретному віці (Dooble, Uno, крокодил та інші). Пограйте з дитиною, щоб сформувати компетентність у конкретній грі і дитина почувала б себе впевненою. Але найголовніше – це якість проведеного часу разом з дитиною. Якщо дитині добре і комфортно у спілкуванні з вами та сім’єю, вона ніколи не обере іграшки, якими можна гратися самому. Важлива не кількість проведеного часу разом, а якість.

Грайте з дітьми!

Юлія Орєхова, нейропсихолог

тел 0976650845