Сьогодні хочу розповісти про те, яка фізична активність впливає на мозок.

Помірна, що не руйнує, фізична активність веде до стимуляції багатьох органів і тканин організму, в тому числі до стимуляції роботи нервових клітин мозку, а також до прискорення розвитку і розгалуження нейронних відростків (дендритів).

На думку вчених фізичні навантаження позитивно впливають на роботу «сірих клітин». Суть в тому, що тренування активують процес створення нових нейронів в гіпокампі – ділянці мозку, що відповідає за консолідацію пам’яті, здатність до навчання і емоцій. Так що, чим частіше тренування, тим легше засвоїти і запам’ятати нову інформацію.

Фізичні навантаження допомагають мозку сформувати так звані виконавчі функції: послідовність, робочу пам’ять, вміння розставляти пріоритети. А щоб закріпити і посилити ефект фізичних навантажень, вчені рекомендують зайнятися балетом або гімнастикою – такими навантаженнями, де особлива увага приділяється схемі тіла в просторі.

У США лікарі рекомендують фізичні навантаження дітям з гіперактивністю і синдромом дефіциту уваги в якості альтернативи медикаментозному лікуванню. А німецькі вчені стверджують, що прогулянки і їзда на велосипеді допомагають швидше запам’ятовувати іноземні слова.

Звісно, як і в будь-якому виді діяльності, в спорті важлива міра. Навантаження мають бути лише з урахуванням індивідуальних особливостей – не тільки фізіологічних, але й психологічних. Особливо, якщо ви готуєте дитину до змагань. «Жорсткий» графік і відсутність психологічної підготовки може призвести до низького рівня стресостійкості.

Саме невміння впоратися зі стресом, з почуттям провини після програшу, з викидом адреналіну, з конкуренцією або невдачами в спорті призводить до депресивних або невротичних станів. Тому дуже важливо обрати той вид спорту і навантажень, який підходить саме вашій дитині, адже спорт – не лише фізичний розвиток, а й «тренування» мозку.

Тому, віддаючи свою дитину займатись спортом, ви, як батьки, повинні бути готові:

• – допомагати дитині досягти найвищих результатів в спорті, повністю використовувати весь свій особистісний потенціал (робота з самооцінкою, вироблення впевненості в собі);
• – мотивувати її;
• – допомагати формувати правильні цілі;
• – навчати контролю над своєю свідомістю і емоціями;
• – створення психологічного комфорту дитині, допомога у вирішенні особистісних проблем і конфліктів або конфліктів з тренером, товаришами по команді;
• – формування довгострокових перспектив, в тому числі, з урахуванням подальшого закінчення спортивної кар’єри, адаптація до них.

Ну і найголовніше – це вміти прислухатись чого ж насправді бажає ваша дитина!

Юлія Орєхова, нейропсихолог

тел 0976650845