Стрілянина під СБУ у Хмельницькому: суд перенесли через одного з поранених майданівців

Підготовче судове засідання у справі розстрілу хмельницьких майданівців перенесли через одного з потерпілих, який не встиг найняти адвоката. Про це повідомляє сайт “Є”.

Зазначається, що 6 серпня у Хмельницькому міськрайонному суді мало відбутись підготовче засідання у справі розстрілів під хмельницьким СБУ 19 лютого 2014 року. На лаві підсудних — тодішній керівник обласного управління Віктор Крайтор, якого підозрюють у наказі підлеглим стріляти у мітингувальників.

На підготовче засідання з’явилось четверо потерпілих, обвинувачений Віктор Крайтор із двома адвокатами, зі сторони державного представництва – троє прокурорів Генпрокуратури. Попри присутність усіх заявлених у справі учасників розпочати підготовче засідання не вдалося. 

Багато часу витратили на на з’ясування обставин щодо потерпілого Олега Топольницького, який має проблеми зі здоров’ям. Поранений під час революції Гідності під управлінням СБУ у Хмельницькому Олег Топольницький на засідання прийшов у супроводі бабусі.

«Сьогодні не змогли провести підготовче засідання, тому що в одного із потерпілих не було представника, а сам він через стан здоров’я представляти себе не може. Тому взагалі питань інших не розглядали. Таким чином не розглянули, наприклад, клопотання, яке я подала до засідання, про повернення обвинувального акту. На мою думку, не в повному обсязі відображена правова кваліфікація дій обвинуваченого, тобто вона надто м’яка. Є й інші невідповідності в обвинувальному акті», – зазначила адвокатка Олександра Полудніцина та Ірини Шеремет, Євгенія Закревська.

Відтак судове засідання відбудеться 16 серпня.

Нагадуємо, що відповідно  до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Довідково: відповідно до ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Як відомо, 19 лютого 2014 року по мітингувальниках під стінами управління СБУ в Хмельницькій області відкрили вогонь. Внаслідок цього загинули 72-річна Людмила Шеремет та Дмитро Пагор.

Відповідальність за дії своїх підлеглих взяв на себе керівник СБУ Віктор Крайтор. До 2016 року справу розслідувала військова прокуратура, яка закрила провадження проти самого Крайтора.

Рідні загиблих почали скаржитись на затягування справи. Тоді її передали у відділ спеціальних розслідувань ГПУ, який знайшов порушення у розслідуванні цієї справи.