Українські таланти та влада, яка про це забуває | Поділля News
Українські таланти та влада, яка про це забуває
25 Лютого 2019
Політолог

Навіть у соціальній сфері існують такі поняття з фізики, як інертність. Сфера державного управління та політики не є винятком. В Радянському Союзі люди були трудовим ресурсом для реалізації поставлених завдань, а не інтелектуальним капіталом для розвитку держави. Після розпаду СРСР нова, вже українська влада надала величезний перелік прав і свобод громадянину і закріпила їх в основному законі – Конституції. Але на практиці для держави, людина так і залишилась інструментом для обробки ресурсів: вирощування пшениці, добування вугілля тощо. Політики і олігархи перетворили Україну на сировинну базу з дешевою робочою силою.  Інтелектуали почали їхати з України у пошуках кращої долі. Та й світ на місці не стоїть. Поки Україна зосередилась на сировині, світ перейшов із індустріальної до інформаційної ери, коли інтелект та інновації є головним капіталом розвитку. Саме тому інвестування в людину, її інтелект та новітні ідеї стали фундаментом стрімкого розвитку Арабських Еміратів, Гонконгу, Сінгапуру, Естонії.

За роки незалежності українська влада спромоглася підтримувати та використовувати лише виробничу сферу. Зважаючи на збільшення  прірви, яка відділяє Україну від розвинутих країн, нам потрібен квантовий стрибок у розвитку. Трампліном для «українського дива» може стати ІТ-сектор та сфери інноваційного виробництва.

Але ключовим моментом є те, що без комплексної та системної підтримки держави реалізувати це не можливо. Саме тому українські таланти так активно виїжджають за кордон. Для зміни цієї ситуації потрібна зміна світогляду, а це можливо разом зі зміною влади. Серед тих політиків, хто зараз найбільше переймається науковим, технічним та інноваційним розвитком є кандидат в президенти Юлія Тимошенко. Зважаючи на її реальні шанси стати президентом, наявність потужної команди та готову концепцію, викладену в «Новому курсі», Україна має шанс зберегти славу про наш розум та бути в переліку інноваційних країн світу. Зокрема, нещодавній візит Тимошенко в Одесу 21 лютого цього року доводить, що це можливо.

Зустріч відбулася на першій в Україні та Східній Європі фабриці 3D-друку в Одесі, де Тимошенко була вражена ініціативами наших розробників та запевнила, що буде сприяти появі нових робочих місць і якісному економічному зростанню.

Тимошенко зауважила, що нові ініціативні проекти та перспективні галузі економіки відчувають тиск з боку держави, за що відповідальна безпосередньо чинна влада, і боротьба з корупцією схемами та офшорами відбувається слабо.

На зустрічі вона наполягала на необхідності  полегшення умов ведення бізнесу, спрощення податків і  на доступне кредитування під 3-4% річних і на 5-7 років. Також вона згадала, що можливим є зниження ціни  кредиту і подовження його термінів, бо це елементи економічної стратегії нової влади, викладеної у «Новому курсі» України. Комунікація була двосторонньою і представники ІТ-індустрії з ентузіазмом підтримали подібну зацікавленість до їх роботи.

Напевне, це тому, що розвитком даної галузі донині ніхто з вищих керівників влади цим серйозно не займався.

Реалізація на практиці залежить від принципової позиції лідера країни та наявності політичної волі. Якщо чинна влада за п’ять років зайнятися цим питанням не встигла, то немає віри, що займуться за наступні п’ять. Запорукою успіху є лише зміна влади. Давайте планувати майбутнє та думати, кого ми обираємо.

Владислав Дзівідзінський, політолог