Новозеландець Ніл Флемінг створив теорію про канали сприйняття людиною інформації про навколишній світ. Ми контактуємо з середовищем через зір, слух, смак, нюх та дотик. У здорової людини, дорослої чи дитини, розвинені всі канали сприйняття, але один завжди домінує над іншими. Згідно цієї теорії вирізняють аудіалів, візуалів, кінестетиків та дигіталів.
Діти-аудіали люблять слухати. Їх легко впізнати, коли вони розмовляють: вони говорять розмірено, ритмічно, можуть кивати в такт темпу своєї розповіді. Ще аудіали сприйнятливі до тембру голосу та ритму мови оповідача. Для того, щоб краще запам’ятати отриману інформацію, їм треба проговорити почуте. Часто зосередитися на головному їм допомагає музика, але є й ті, хто любить думати або працювати в тиші.
За даними психологів людей-аудіалів в світі близько 5%.
Візуали мислять образами. Вони уважні до оточуючих та першими помічають зміни в обстановці, зображенні або обновки друзів. Часто у дітей-візуалів виявляється художній талант: вони добре ліплять, малюють, конструюють. Найкраще візуали сприймають інформацію через фотографії, різнокольорові картинки та графіки. А школярі-візуали люблять сидіти за першою партою.
Вважається, що людей-візуалів близько 60%.
Кінестетики – найнепосидючіші та найактивніші. Вони найкраще сприймають світ через дотик.
Для кінестетиків при вивченні нового важливий порядок дій, тобто розуміння, що треба зробити в першу чергу та далі по кроках. А також їм обов’язково потрібно розуміти причину їх діяльності. Наприклад: потрібно зараз вивчити вірш, щоб на святковому ранку розповісти його.
Кінестетиків трохи більше 30% населення світу.
Діти-дигітали розуміють тільки логіку. Їм неодмінно потрібно знати, як влаштована будь-яка річ на світі. Саме для того, щоб розгледіти внутрішній устрій нової іграшки, дитина-дигітал може її розібрати, розкрутити або навіть зламати. Нову інформацію такі діти найкраще сприймають через схеми та графіки, люблять ставити багато додаткових питань в стилі “А як? ..”, “А чому? ..”
Людей-дигіталів в світі мало – не більше 2% всього населення.
За матеріалами психологічного центру “Інсайт”