Пупкова грижа у дитини: коли хірург радить спостереження, а не операцію
Пупкова грижа у немовлят і дошкільнят — діагноз частіший, ніж може здатися на перший погляд. Вона зустрічається приблизно у 10–30% дітей. У більшості випадків такий стан є доброякісним і не потребує негайної операції. Завдання дитячого хірурга — відрізнити функціональні, перехідні стани від тих, які можуть призвести до ускладнень.
Звернутися до фахівця по консультацію можна на відповідній сторінці клініки “Веселка” https://veselka.clinic/napriamky/vuzki-spetsialisty/khirurg/.
Як формується пупкова грижа
Після народження кільце, через яке проходили судини пуповини, поступово закривається сполучною тканиною. Якщо цей процес відбувається повільно або неповністю, залишається слабка ділянка черевної стінки — і внутрішні структури (найчастіше сальник або петлі кишківника) можуть випинатись назовні під шкірою.
Грижа зазвичай:
- м’яка на дотик;
- легко вправляється всередину при натисканні;
- посилюється при плачі, кашлі, натужуванні;
- не викликає болю або інших скарг у дитини.
Найбільш активно формування грижі спостерігається в перші місяці життя. І навпаки — самостійне закриття відбувається поступово до 3–5 років.
Причини, які підвищують ризик:
- передчасне народження;
- низька маса тіла при народженні;
- гіпотонія м’язів передньої черевної стінки;
- частий плач, закрепи, підвищений внутрішньочеревний тиск.
Важливо: сама по собі наявність цих чинників не є підставою для операції. Вони лише визначають тактику спостереження.
Коли операція не потрібна
У більшості випадків дитячий хірург не призначає втручання при першому ж огляді. Замість цього рекомендована динаміка спостереження. Рішення ґрунтується на кількох факторах.
- Розмір грижового кільця.
При діаметрі до 1 см у малюків до 3 років висока ймовірність спонтанного закриття. У деяких випадках спостерігається повна регресія навіть у дітей віком 4–5 років.
2. Вік.
Чим менша дитина, тим вищий шанс на природне зростання м’язів і зміцнення пупкового кільця. Саме тому в більшості клінічних рекомендацій відстрочення операції можливе до 4–5 років.
3. Стан грижі.
Якщо вона м’яка, вправляється легко, не болюча, не викликає занепокоєння — операція не показана.
4. Динаміка.
Якщо за 6–12 місяців утворення поступово зменшується — це аргумент на користь подовження періоду безопераційного нагляду.
Додатково може застосовуватись підтримуюча терапія:
- зміцнення м’язів живота через фізіотерапевтичні вправи;
- консультація педіатра для корекції закрепів або здуття.
У яких випадках операція неминуча
Хірургічне втручання показане, якщо:
- грижа не закривається до 4–5 років;
- розмір дефекту перевищує 1,5–2 см і не зменшується з часом;
- є ознаки невправної грижі — тобто сальник або кишківник фіксується у грижовому мішку;
- з’являються біль, набряк, гіперемія — ознаки утиску;
- утворення викликає у дитини психологічний дискомфорт.
Зауважте, що самостійне втручання — пластирі, примочки, давлячі пов’язки — не лише неефективні, а й можуть нашкодити.
Пупкова грижа — це функціональний стан, який часто вирішується природним шляхом. Головне — не діяти наосліп, а довірити рішення дитячому хірургу.