Хмельницький не купуватиме смітники для скверу по 45 тисяч через бюрократичні нюанси
Пропозицію переможця тендеру «Послуги з благоустрою населених пунктів – поточний ремонт малих архітектурних форм на розі вулиць Сковороди та Кам’янецької в Сквері Слави в місті Хмельницькому» після тижневого очікування відхилили.
Переможцем торгів 8 серпня визнали СКП «Хмельницька міська ритуальна служба», йдеться на сайті Прозорро. Її пропозиція до копійочки співпала із заявленою замовником торгів – управлінням комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради – початковою ціною у 342,885 тисячі гривень 96 копійок із ПДВ.
Після перемоги тиждень тому на тендері всім лишалося чекати публікації протоколу та аналізувати, як же ритуальникам вдалося досягти такої грошової точності у виконанні вимог замовника.
Аналізу досконалої точності розрахунків ритуальної служби допоміг Локальний кошторис на будівельні роботи № 07-01-01на Малі архітектурні форми, оприлюднений на сайті.
Зрозуміло, людям не посвяченим важко продертися крізь бухгалтерські таблички. Особливо складно зрозуміти, чому «установлення столів, урн, лавок та ін.» вимірюється у сотнях штук, якщо предметів – лише 16. Через це кількість «установок» виписується для чогось десятковим дробом — 0,16.
Але це – дрібнички на тлі віртуозності з підбором вартості лавок та смітників задля виходу на задану замовником суму. За скільки ж, як ви думаєте, у Хмельницькому можна купити лавку? Гугл підказує, що від 2 тисяч (простенька) до 8 тисяч (солідна). А скільки ж заклав у своєму кошторисі «майже» переможець? 14,978 тисячі та 37 копійок. І це – без ПДВ.
Не зважатимемо, аби не переобтяжувати цифір’ю, на звичайні смітники. Поглянемо на смітники потрійні. Знову інтернет підказує, що за 6-15 тисяч можна в місті придбати таку конструкцію. А за скільки запропонував «Локальний кошторис»? 37,556 тисячі ще й 21 копійку. Давайте відразу накинемо ПДВ — 45,067 тисячі із копійками.
Отже, місто готувалося віддати майже сто тисяч за два потрійних смітники? Чи, може, затримка в остаточному оголошенні переможця й була пов’язана саме із захмарною ціновою пропозицією?
Аж ніяк. Зауваження стосувалися суто бюрократичних нюансів: «всупереч вимогам тендерної документації копія статуту не завірена належним чином», йшлося у приписі. Причому потенційному переможцю давали час на усунення недоліків.
Лише за тиждень після тендеру рішення про виграш тендеру ритуальною службою було відхилено. Відповідний Протокол містить три сторінки мудрих бюрократичних слів, з яких процитуємо:
«Учасником СКП «Хмельницька міська ритуальна служба» не виправлено виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах».
Отже, скажемо відверто, пощастило бюджету: за майже 50 тисяч міськрада смітники не купує. Але залишилося кілька питань.
- Це замовник «підганяв» свою пропозицію з точністю до копійочки під розрахунки ритуальників чи навпаки?
- Чому підприємство, яке згідно з Єдиним держаним реєстром спеціалізується на «організуванні поховані і наданні суміжних послуг», раптом встановлює лави-урни?
- Заплутані тендерні вимоги, про які йшлося в попередньому матеріалі, не дозволили іншим бізнесменам узяти участь і запропонувати вдвічі-втричі вигідніші умови?
- Тендер проводитимуть знову. Ритуальне підприємство виправить бюрократичні недоліки. Місто таки заплатить майже 350 тисяч за 8 лавок і 8 смітників?