У Хмельницькому відкриється виставка «Політика тіла»

27 березня у арт-галереї Maslo відкриється виставка світлин із блоку харківської школи фотографії, котрі перебувають у колекції Тетяни та Бориса Гриньових.

Харківська фотографія має свою впізнавану естетику і вже майже півстоліття є впливовим та важливим художнім явищем в українському та пострадянському мистецтві. Проект «Політика тіла» – це фотографічна історія про виокремлення індивідуального із площини колективного крізь зображення людського тіла. Поняття «політики тіла» Мішеля Фуко стало лейтмотивом до переосмислення наготи і права на неї в радянському та пострадянському суспільстві крізь практику авторів харківської школи фотографії.

Відкриття експозиції 27 березня о 18:00, арт-галерея Maslo (вул. Старокостянтинівське шосе, 20/3). Вхід вільний. 18+

Філософський термін «політики тіла», уведений Мішелем Фуко у 1970-ті роки минулого століття, окреслив особливі методи та механіку управління людьми, характерні для політичних режимів. Право на прояв оголеного тіла в радянські часи було протестом щодо панівної цензури у мистецтві й суспільстві, яку виправдовували єдиною офіційно дозволеною художньою концепцією соціалістичного реалізму та необхідністю дотримання «чистоти помислів радянської людини». У кримінальному кодексі ще з тих пір залишилася стаття, що трактує порнографію як злочин. Проте, на відміну від сьогодення, у ті часи порнографією вважалось усе, що було поза регламентованим зображенням «дозволеного тіла». Саме у 1970-ті виникає та формується коло молодих фотографів із неформальним та андеграундним поглядом на фотографію – група «Время», що й стала точкою відліку історії харківської школи фотографії. Радянську фотодокументалістику харків’яни у власній практиці перетворили із потужного інструменту ідеологічної пропаганди в територію мистецького спротиву. Основним інструментом стала задекларована авторами «теорія удару», що покликана буквально впливати на глядача неначе ударом в обличчя, зображаючи табуйовані системою образи і теми у критичному дослідженні соціально-політичного контексту свого часу та місця людини у ньому.

 Джерело