В Україні масово гинуть хвойні ліси

Від початку року на Хмельниччині площа державних лісів, уражених  вершинним короїдом, зросла майже вчетверо. Колонії  цього шкідника оселяються зазвичай у соснових лісах, псуючи деревину, а то й вщент знищуючи її. Через зміни клімату, які все відчутнішими є і в нашій кліматичній зоні, особливо потерпають від цього паразита північні лісгоспи зони Малого Полісся, де головною лісовою породою є сосна звичайна. Відповідно до моніторингу , площа виявлених осередків всихання насаджень, пошкоджених вершинним  короїдом, складає 2,4 тисячі гектарів, проти 650-ти на початок року. Такі темпи розповсюдження  короїда можуть призвести до надзвичайної ситуації.

Старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка та науковий співробітник Олена Бородавка розповіли про реальну ситуація з масовим всиханням в соснових насадженнях.

За їх словами, в Україні швидко розвивається процес масової загибелі соснових лісів внаслідок дії короїдно-трахеомікозних комплексів. Лише в лісах Держлісагентства осередками короїдів і пов’язаних з ними хвороб вже охоплено 200 тис. га соснових лісів, а наявний патологічний відпад оцінюється в об’ємі 12 млн куб. метрів.

За останніми моніторинговими дослідженнями, в поточний момент формується черговий цикл активного росту популяцій шкідників, внаслідок якого восени (вересень-жовтень) відбудеться найсильніший у році цикл масового всихання. Приріст площ загиблих сосняків може сягнути 50% до їхніх обсягів на середину року. Ситуація ускладнюється і загострюється – по усій поліській зоні, крім верхівкового короїда, вже діагностується спалах масового розмноження шестизубчатого короїда. Внаслідок цього неминуче прискорюється термін відмирання сосни та перетворення ліквідної деревини у дров’яну.

Оскільки 60% популяцій короїдів зосереджено в пристигаючих і стиглих та перестійних сосняках, за умови неприйняття оперативних заходів зі зменшення чисельності шкідників (проведення яких стримуються недосконалою нормативною базою) розрахунково за 5-7 років ці деревостани будуть винищені. Крім того, особливо слід наголосити, що третина осередків масового всихання сосни знаходиться в лісах природно-заповідного фонду, і їхні заповідна цінність та екоресурсний потенціал й надалі стрімко втрачатимуться.

Таким чином, масове всихання сосни в Україні вже сягнуло рівня екологічної катастрофи, про що постійно інформуються органи державної влади та суспільство.

Прогресуюче відмирання сосни зумовлює нагальну необхідність проведення значно збільшених обсягів нормативно-регламентних заходів з локалізації та ліквідації осередків шкідників і хвороб, а також спричинює обов’язковість їхнього безперервного здійснення.

Оперативні санітарні рубки – основа усталеної світової та вітчизняної лісозахисної практики, вони виконують загальну функцію мінімізації наслідків всихань шляхом попередження величезних збитків від втрат якості та вартості деревини патологічного відпаду, насадження стають безпечними для населення, в короткі терміни виконується відновлення лісів тощо.

Водночас, як показує європейський досвід, санітарні рубки при своєчасному застосуванні, з урахуванням біології шкідників, ефективно зменшують чисельність короїдів, запобігають спалахам їхнього масового розмноження та інтенсивному розселенню на все нові ділянки сосняків. При цьому, виключно важливе значення надається (зокрема, у Польщі, Німеччині та низці інших країн) недопущенню формування і знищенню першого (весняного) покоління верхівкового короїда, що унеможливлює подальше утворення наступних значимих генерацій шкідника та подальший розвиток масових всихань.

Науковці зазначають, що, наприклад, у Словаччині, де санітарно-оздоровчі заходи мінімізовані або не застосовуються, на цей момент продовжується масштабна масова загибель хвойних.

Раніше уже повідомлялося, що на хвойні ліси Хмельниичини зазіхає небезпечний шкідник