Жінки у медіа Хмельницької області: моніторинг

На Хмельниччині у друкованих ЗМІ експерток і героїнь більше в матеріалах про культуру, освіту, медицину, також 100% експерток – у темі «волонтерство». Загальна кількість експерток у друкованих ЗМІ – трохи менше ніж експертів, тоді як героїнь менше у п’ять разів. Подібна ситуація із гендерним балансом і в інтернет-виданнях. Такі дані моніторингу хмельницьких медіа з метою виявлення рівня їх гендерної чутливості, що проводився з 11 по 17 лютого. Про це повідомив голова Хмельницького обласного прес-клубу Павло Хорошенюк.

Для моніторингу  відібрали 5 газет та 5 інтернет-видань: газети – «Подільські вісті», «Актуально для подолян», «Проскурів», «Подолянин» (м. Камянець-Подільський), «Сімейна газета» (подільський випуск), інтернет-видання – «Є», «Всім», Незалежний громадський портал (НГП),  «Міська рада», «Поділля NEWS».

Загалом було проаналізовано 577 матеріалів.

Варто зазначити, що в публікаціях домінують політики – як серед героїв, так і серед експертів, що цілком закономірно, адже йде передвиборчий процес. Це особливо помітно в газетах «Подільські вісті» (59% героїв і 62% експертів), «Подолянин» (71% експертів і 83% героїв), «Актуально для подолян» (69% експертів і 71% героїв), «Проскурів» (71% героїв). Але майже однаково експертів і експерток у газеті «Проскурів» – 52% х 48%, інтернет-виданні «Всім» (54% х 46%), «Є» (59% х 41%).

У друкованих ЗМІ експерток і героїнь більше в матеріалах про культуру, освіту, медицину, також 100% експерток – у темі «волонтерство». Загальна кількість експерток у друкованих ЗМІ – трохи менше ніж експертів, тоді як героїнь менше у п’ять разів.

Подібна ситуація із гендерним балансом і в інтернет-виданнях. Так само «чоловічими» залишаються теми політики, бізнесу, спорту і війни, а «жіночими» – культура та соціальна сфера. Загалом експерток тут зафіксовано 42%, тоді як героїнь – лише 21%

Варто також зазначити, що НГП, як правило, вилучає з інформацій прізвища, імена, підмінюючи їх «як повідомляє прес-служба», «йдеться в повідомленні правоохоронців». Через це відстежити кількість героїв, героїнь, експертів, експерток неможливо.

Щодо фемінітивів, то складається враження, що журналісти самі плутаються, яку з форм слів вживати на позначення професій і посад жінок. Більшість дотримується класифікатора професій, але є й такі, які в одному матеріалі користуються як фемінітивами, так і маскулінітивами.

Найменше фемінітивів зафіксовано в друкованих виданнях – всього 19%, проте в інтернет-виданнях, які більш гнучкі і швидше реагують на зміни в суспільстві, – 46%.

Загалом же моніторинг хмельницьких медіа засвідчує, що як друковані, так і інтернет-видання поки що проблематиці гендерної рівності приділяють мало уваги. Ми зафіксували лише один матеріал в інтернет-виданні «Поділля NEWS» – «У Хмельницькому з’явиться Центр гендерної компетентності сектору безпеки і охорони».

Індекс гендерної чутливості хмельницьких медіа у лютому 2019 року – 32%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Довідково. Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.