«Схиблені на екології» – хмельницькі веломандрівники поділилися враженнями від подорожі Європою

Хмельничани Сергій Толстіхін та Юлія Мазур проїхали близько 7 тисяч кілометрів велошляхами понад 20 країн Європи. Одна з цілей їхньої мандрівки – дослідження альтернативних джерел енергії, популярних у ЄС. Подорожували з виготовленим на замовленням причіпним багажником з сонячними панелями.  У ньому везли кухонне приладдя, намет, пічки двох видів. Та головне – за допомогою енергії сонця мандрівники більшу частину маршруту заряджали свої ґаджети.

«Звісно, волочити за собою причіп, ще й інколи під гору, було важко. До того ж, через нього ми втрачали 20-30 відсотків швидкості. Дорогою зустрічали багато людей, які думали, що це наш холодильник, – пригадує Сергій Толстіхін. – Але все ж найчастіше заряджали ґаджети саме від сонячної панелі. З собою мали  їх багато: ноутбуки, смартфони, квадрокоптер. Найбільший період без розетки – 6 днів».

За словами велотуристів, у ЄС альтернативна енергетика – давно буденність. До прикладу, у Німеччині енергію видобувають зі сміття, у Нідерландах використовують вітер та припливи, а у Норвегії опалюють будинки за допомогою підземних гейзерів, пробурюючи свердловини.

До речі, саме у Норвегії веломандрівники зустріли найбільшу кількість електромобілів. Місцевих жителів до придбання такого виду транспорту раніше заохочувала влада, облаштовуючи безкоштовні парковки саме для власників електрокарів. Примітно, що Норвегія – одна з основних світових постачальників нафти і газу. Проте ці види палива у країні не використовують, а кошти від експорту, за словами Сергія Толстіхіна, вкладають у Національний фонд розвитку. Завдяки такому підходу Норвегія нині – одна з найбагатших держав Європи. Хоча, як стверджують Юлія та Сергій, при цьому жителі там живуть без зайвої розкоші.

Всі європейці схиблені на екології та збереженні довкілля – кажуть велотуристи. У Швеції дозволено відловлювати за один раз не більше трьох рибин. Після чого рибалки мають зареєструвати улов у спеціальному пункті. Звісно, шведів ніхто при цьому не контролює. Але жоден з них не намагається обійти цю норму. Оскільки, якщо про це дізнаються інші, то репутації, яку не купиш за жодні гроші, кінець.

Особливо вразили мандрівників скандинавські ліси – нагромадження дерев, каміння, моху та море ягід. Якщо намет у Скандинавії можна встановлювати майже будь-де, то розпалювати вогнище заборонено.

«Одного разу ми все ж вирішили розпалити пічку, обрали безпечне місце. Там навкруги каміння, взагалі у той час дощ  йшов, а  ми дотрималися всіх правил безпеки. Але все одно нам зробив зауваження місцевий житель, який опинився на тому місці», – пригадує  Сергій Толстіхін.

Інакше ставляться європейці і до здоров’я. Чимало з них навіть у похилому віці зберігають фізичну активність, бігають, їздять на роликах.

«Нам сказали місцеві: це дуже велике задоволення – хворіти. Наприклад, у Швеції ми запитали у жительки, чим вона займається. Вона відповіла: верховою їздою та тенісом. За її словами, це для них дешево. А у Фінляндії, наприклад, заняття великим тенісом безкоштовні», – ділиться Юлія Мазур.

Ще дівчині дуже сподобався підхід шведів до загартовування та здорового способу життя.

«Ми жили у шведській сім’ї, де були маленькі діти. Якщо порівнювати, то можна дійти висновку: у нас дуже заліковані люди. Раптом що, зразу пігулки або мастять чимось. У них при температурі «швидка» не приїжджає. Телефонують на гарячу лінію, там кажуть: пийте воду. Якщо не спаде температура, тоді йдіть у лікарню. Кашель  у них не прийнято лікувати. Вважають – сам мине. При цьому люди мало хворіють. Бо якщо ти йдеш у державну лікарню, тебе можуть записати у чергу на прийом аж за місяць. А у приватній лікуватися дуже дорого», – додає Юлія.

Веломандрівники підсумували: якщо українці хочуть наблизитися до Європи, варто переймати такий підхід до здорового способу життя. Тому що профілактика коштує значно дешевше, ніж лікування.

Читайте нас у Телеграм та у нашій групі Viber @ПоділляNEWS