Гончар зі Старокостянтинова здобув премію імені Ніни Косаревої

Ніна Косарєва – заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кавалерка ордену княгині Ольги III ступеня. З 1985 року творила саме у Хмельницькому. Тиснення, вибивання, перфорація, вирізування, бісер, аплікація, інкрустація, гаптування шкіряним шнурком – техніки, якими майстерно користувача пані Косарєва у своїй творчості.

Премія, ініційована з метою популяризації та збереження традиційного декоративно-ужиткового мистецтва, присуджується вже вшосте. Щорічно лауреат премії визначається саме серед майстрів народного мистецтва. В різні роки премію отримували подільські умільці, викладачі навчальних закладів, керівники гуртків, студій, працівники культури.

Цьогоріч конкурсна комісія з-поміж творців дійсно народного арту – виробів з кераміки, паперу й інших традиційних ремесел – відзначила знаного подільського гончара Миколу Величка. Митець – член національних спілок письменників та фотохудожників, за освітою – вчитель фізкультури. Довгий час працював журналістом, але справжнє своє покликання віднайшов саме у гончарній справі.

Керамікою Микола Величко займається вісім років. Справа стала для чоловіка не просто мистецьким хобі. Так, митець активно бере участь у міжнародних симпозіумах та фестивалях у Туреччині, Білорусі, Польщі, Греції та Італії.  Крім того, пан Величко організував та провів три керамічних пленери «У колі друзів», участь в яких загалом взяла понад сотня українських керамістів.

Нині митець мешкає у Старокостянтинові. У своїй майстерні виготовляє у традиційному й авторському стилі миски та полумиски, келихи і келишки, безліч різноманітних посудин, якими традиційно користувалися на Поділлі.

 «Хочеться, щоб не зникло традиційне мистецтво, осередків якого раніше на Хмельниччині було багато. Це і Смотрич, і Меджибіж, і Адамівка. Намагаюся вдосконалюватись у виготовленні тих форм, які були притаманні цим осередкам гончарства. Разом з тим – шукаю власний почерк, аби залишити  щось своє для нащадків. Перші спроби робив сам, а далі шукав інформацію та переймав досвід завдяки інтернету, спілкуючись з майстрами і аматорами гончарства в Україні та за кордоном. Водночас шукав і знаходив будь-які згадки про гончарні традиції: що, як і для чого робилося раніше. І тим, що вмію і знаю тепер, можу ділитися далі», – розповідає народний майстер.

І додає: молоді майстри залюбки діляться досвідом, технологіями, прийомами та секретами ремесла. Молодь відкрита, вона розуміє: коли ти поділився своїм знанням, воно буде жити, не забудеться.

Нагорода у 1000 гривень за вагомі досягнення у розвитку галузі декоративно-прикладного мистецтва області, високий професійний рівень, популяризацію традиційного народного мистецтва, примноження духовних цінностей культури і мистецтва Хмельниччини буде вручена переможцю 8 листопада під час урочистостей з нагоди відзначення Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.