Як жителі Хмельниччини відстоюють свої права з безоплатними адвокатами | Поділля News
Новини
Суспільство

Як жителі Хмельниччини відстоюють свої права з безоплатними адвокатами

Завищені банком відсотки кредитів, житлові проблеми та непорозуміння з Пенсійним фондом. Троє хмельничан та одна славутчанка розповіли історії, коли отримали підтримку від місцевих центрів безоплатної вторинної  правової допомоги. Таку зустріч у Хмельницькому влаштували для привернення уваги до роботи центрів, адже чимало краян досі не звертаються по допомогу до юристів, оскільки вважають їхні послуги занадто дорогими.

Жителька Славути Майя Хоміч, яка має третю групу інвалідності, протягом року судилася з Пенсійним фондом через ненараховані тамтешніми фахівцями шість років трудового стажу. Жінка зізнається: дозволити собі заплатити за послуги юриста вона б не змогла. Бо, за її словами, лише написання позовної заяви вартує близько півтори тисячі гривень. Тоді як її пенсія на той час становила лише 1700 гривень.

«Справа була дуже складна, адвокат довго збирав матеріали. На сьогодні ми виграли суд першої інстанції. Хмельницький апеляційний також прийняв рішення на мою користь. Мені перерахували пенсію з дня призначення, тобто з 2013 року, і відшкодували недоотриманих 20 тисяч гривень за цей період», – радіє пані Майя.

Відстоювати свій трудовий стаж довелося і хмельничанину Ярославу Боневичу. З 1995 до 1998 року чоловік працював на іноземну компанію, яка у той період споруджувала в обласному центрі об’єкт «Ракове-2». Документи до Пенсійного фонду чоловік подав у 2011 році. Тоді і виявилося: три з половиною роки роботи на американське підприємство не було зараховані.

«Мені пояснювали, що потрібно було платити страхові внески. Також необхідний запис у трудову книжку. Довідки мені повернули. Я почав знайомитися із законодавством і відчув, що тут щось не так. 7 років періодично спілкувався з працівниками Пенсійного фонду, надавав все нові довідки. Знайшов свій контракт, довідку від виконавчого директора  американської компанії. Але все це не мало ніяких наслідків, – згадує Ярослав Боневич. –  Навесні цього року пенсійники надали письмову відповідь, де заперечували факти, які містилися у документах. Я знав, наскільки важко сперечатися у судовому режимі з такою організацією, як Пенсійний фонд. Але мені пощастило, бо звернувся до центру безоплатної правової допомоги, де мені надали адвоката. Зараз перший етап завершено. Ми отримали рішення Хмельницького адміністративного суду про визнання моїх вимог у повному обсязі. Наскільки мені відомо, Пенсійний фонд подав апеляцію».

Житлові проблеми за допомогою безоплатного адвоката вирішувала хмельничанка Галина 11Мартинюк. Жінка вже понад 30 років разом з чоловіком мешкає у гуртожитку мікрорайону Лезневе. Обоє містян мають інвалідність третьої групи. Три роки тому в їхній оселі сталася пожежа, після чого сім’я мусила тривалий час жити в іншому місці, збираючи кошти на ремонт приміщення. Та одного разу Мартинюки виявили: на вході до їхньої оселі з’явилися нові броньовані двері.

«Ми попросили надати роз’яснення на заводі (ЗАТ «Завод експериментального виробництва – авт.). Ми обоє там працювали, чоловік є акціонером підприємства. Але нам сказали: це їхні кімнати, і вони їх не повернуть. Тоді ми звернулися до Центру безоплатної вторинної правової допомоги. Виявилося, наші кімнати вже двічі перепродавалися. Суд апеляційної інстанції ми виграли. При цьому все одно не могли приватизувати оселю, тому що вона на балансі заводу. Тоді з підтримкою юристів Хмельницької міськради знову звернулися  до суду, аби повернути будівлю у комунальну власність міста».

Феміда стала на бік жителів гуртожитку. Але попри те, що суд зобов’язав підприємство передати приміщення у комунальну власність міста,  приватизувати кімнати Мартинюкам досі не вдалося. Наразі, за словами пані Галини, завод звернувся із касаційною заявою. Судові процеси у цій справі тривають майже три роки.

А  Людмилі Нечипорук довелося звернутися до Центру через проблеми з банком, де жінка оформила кредит. Хмельничанка змогла претендувати на допомогу безоплатного адвоката, як малозабезпечена особа.

«Я не погоджувалася із завищеними сумами пені та штрафними санкціями за прострочення оплати. У Центрі призначили адвоката. Справа ще не закінчена, але вона рухається у позитивному напрямку. Тобто суд вбачає те, що банки необґрунтовано завищують відсотки, пені та штрафні санкції», – розповіла Людмила Нечипорук.

Загалом за три квартали 2019 року до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Хмельницької області надійшло понад 18 тисяч звернень клієнтів. При цьому майже у 2 тисячах випадках краяни потребували послуг адвокатів або штатних юристів центрів для представництва інтересів у суді. Найчастіше клієнти місцевих центрів зверталися щодо соціального забезпечення, а також з житлових, земельних та трудових питань.

Нагадаємо, на безоплатну вторинну правову допомогу можуть претендувати малозабезпечені особи (середньомісячний дохід яких не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму), особи з інвалідністю, ветерани війни (в тому числі учасники АТО),  внутрішньо переміщені особи, громадяни, які  мають особливі заслуги перед Батьківщиною. А також люди, що постраждали від домашнього насильства й засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі.

Читайте також: На Хмельниччині цього року заявили про зникнення 285 дітей: подробиці

Автор: Тетяна Новак

Читайте нас у Телеграм, у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та InstagramTwitter