Лідерська школа: як у Хмельницькому жінок вчать бути політично активними

Українське суспільство поступово підходить до того, що тези про суто «жіночі» або суто «чоловічі» професії наразі перестають бути актуальними. Потроху ми звикаємо до того, що чоловік може готувати шикарні десерти, а жінка – патрулювати вулиці. Проте є одна сфера, яка все ще у свідомості українців залишається територією «винятково чоловічою». Йдеться про політику. Намагання влади якось вплинути на гендерний розподіл у політичних силах дещо змінив ситуацію.

У жовтні 2015 року Верховна Рада України включила до виборчого законодавства норму про гендерну квоту. Відтоді Законом України «Про місцеві вибори» передбачені рівні права для представників обидвох статей під час виборчого процесу. Зокрема, у статті 4 цього закону йдеться про те, що «представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку».

Крім того, Закон України «Про політичні партії в Україні» передбачає виділення додаткових коштів у розмірі 10 відсотків щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій. Ці кошти пропорційно розподіляються між тими політичними силами, у складі яких «за результатами останніх чергових чи позачергових виборів народних депутатів України кількість представників однієї статі серед обраних від відповідних політичних партій народних депутатів України, які набули своїх повноважень, не перевищує двох третин від загальної кількості народних депутатів України, обраних від цієї політичної партії».

Іншими словами, політичні сили з одного боку – зобов’язали, з іншого – фінансово вмотивували дотримуватися певного гендерного балансу. Проте на загальну картину це мало вплинуло – у парламенті, як і раніше, представлені, здебільшого, чоловіки. Хоча 21% жінок у Верховній Раді 9-го скликання – це найбільше представництво за усю історію незалежної України.

Вкотре виправити ситуацію спробували минуло річ, прийнявши новий Виборчий кодекс, який тепер чітко регулює пропорційну присутність (не менше 40% однієї із статей) у виборчих списках партій, зокрема – у перших п’ятірках. Таким чином, чимало політичних сил наразі у пошуках претенденток на поповнення своїх лав.

Однак з’являється інша проблема – інституцій, які би готували кадри для політики, в Україні, майже немає. Існують навчальні заклади, які готують, наприклад, політологів, але навчитися бути ефективним депутатом у нас наразі можна лише на практиці. І якщо чоловікам у політиці суспільство готове пробачити якісь помилки і зачекати «поки навчиться», то жінкам в цю царину потрібно заходити з набагато більшим багажем знань та вмінь.

У Хмельницькому до питання підготовки майбутніх політичних кадрів та формування у жінок лідерських якостей, взялися по-серйозному. Обласна Громадська організація Подільський центр «Гендерна рада» вже давно займається питаннями жіночого лідерства, проте раніше тут здебільшого працювали з жінками, які вже мають певний політичний досвід.

Акценти вирішили змінити після того, як депутатка Хмельницької обласної ради Інна Ящук повернулася з робочої поїздки до Сполучених Штатів Америки. Побачивши, як там працюють зі студентсько-учнівською молоддю, зокрема – з дівчатами, як їх готують до громадсько-політичного життя, як формують гендерну культуру, загорілася ідеєю реалізувати щось подібне і в Україні. Враженнями та думками поділилася з головою правління Хмельницької обласної ГО Подільський центр «Гендерна рада» Тетяною Баєвою, яка й взялася ідею реалізовувати. Для цього довелося звернутися по допомогу до міжнародних організацій.

«Я написала проект «Школа лідерства для студенток гуманітарно-педагогічної академії» на конкурс Фонду сприяння демократії Посольства США. В обґрунтуванні писала, що багато випускниць саме цього навчального закладу надалі стають депутатками, держслужбовицями, працюють у радах різного рівня, маючи базову педагогічну освіту. Проект отримав підтримку, тож ми змогли на практиці допомогти здобути необхідні знання тим студенткам, які своє майбутнє бачать у громадсько-політичній діяльності», – розповіла Тетяна Баєва.

Відбирали бажаючих взяти участь у школі за допомогою мотиваційних листів, в яких студентки писали, чому вони хочуть долучитися до цього проекту.

Попри те, що всі дівчата – різні, причини, які звели їх разом, суттєво не відрізняються. «Мене завжди  надихали жінки-лідерки, я мріяла також займати керівну посаду», «Я прагнула покращити свої лідерські навички, оволодіти новими знаннями, мати активну життєву позицію», «Це неоціненний досвід, нові можливості та величезний багаж знань», «Бути лідеркою – значить вказувати шлях іншим» – так пояснюють студентки рішення долучитися до навчання у Школі.

Із двома групами по 20 дівчат, сформованими за результатами відбору, надалі протягом дев’яти місяців працювали у форматі тренінгів, зустрічей і стажувань. Під час цих заходів учасниць проекту вчили, як реалізувати себе в політиці, як презентувати себе в соціальних мережах, як сформувати команду під час виборчого процесу.

«Тобто тренінги були спрямовані саме на не, щоб дівчата отримали необхідні знання, аби надалі працювати в громадському секторі і в сфері політики», – пояснює Тетяна Баєва.

Кожна з учасниць школи винесла з навчання щось своє, важливе тільки для неї. Що саме найбільше запам’яталося під час школи, розповідають дівчата.

Даша Олійник:«Для мене найкориснішими були заняття про жінку-політикиню, її виборчу кампанію, а також тренінги з ораторського мистецтва та  співпраці зі ЗМІ. Нас навчали, як створити команду, як впливати словом на широку аудиторію та не боятись публічних виступів, як знайти прихильників твоєї позиції та цільову аудиторію, які нюанси потрібно знати та вирішувати під час виборів, які інструменти донесення інформації найбільш ефективні».

Ілона Журибіда:«Завдяки різноманітним тренінгам я оволоділа навичками ораторського мистецтва та публічного виступу, знаннями щодо створення  виборчої кампанії, багато дізналася про створення іміджу жінки-політикині».

Ольга Камінська:«Мені найбільше запам’ятався тренінг «Навички проведення виборчих кампаній». А ще те, що в процесі навчання всі учасниці розвивали свої лідерські якості, вдосконалювали навички ораторського мистецтва, демонстрували вміння переконувати людей, працювати в колективі, слухати інших, висловлювати власну позицію, опираючись на чіткі факти і власний досвід».

Даша Мартинюк:«Особливо мотиваційними для мене були зустрічі на конференціях із жінками-лідерками. Всі вони – особистості, професіоналки у своїй сфері діяльності. Кожна має свою історію успіху, якою охоче ділилися з нами. Зустрічі з такими жінками – особлива мотивація та натхнення для мене».

Частина дівчат, які пройшли відбір, згодом від проєкту відмовилися, вочевидь, не знайшовши того, що їх цікавило. Але це, за словами Тетяни Баєвої, нормальна ситуація, коли одні йдуть, а на їхнє місце приходять інші. Зокрема, долучилися представниці декількох політичних сил, студентки з інших навчальних закладів.

По завершенні навчання у школі, самі ж випускниці рейтинговим голосуванням відібрали п’ятьох найкращих студенток, які поїхали на стажування до Верховної Ради.

«Це дуже потужний мотиваційний момент, коли дівчата зсередини побачили, як працює Верховна Рада, як приймаються закони. І це теж стало хорошим натхненням, аби вони надалі себе реалізовували в цій сфері»,– зазначає Тетяна Баєва.

Як допомагають випускницям отримані знання зараз і як вони використовуватимуть їх у майбутньому? Дівчата кажуть: стажування у Верховній Раді стало для них потужною мотивацією. Тому дехто замислюється про участь у виборах у майбутньому. Наразі ж, завдяки отриманим знанням, вони вільніше почуваються перед аудиторією, їм легше спілкуватися з людьми, працювати в колективі та організовувати його роботу. Одна з дівчат уже працює помічницею депутатки Хмельницької обласної ради, інша продовжує самоосвіту на різноманітних тренінгах та форумах не лише як учасниця, а й спікерка.

Загалом у Хмельницькому існує чимало різноманітних форм підготовки молоді до активної участі у суспільному житті. В чому ж необхідність організації школи суто для дівчат? Як пояснює Тетяна Баєва, лідерська жіноча школа спрямована на підсилення саме жінок і дівчат у політичній сфері.

«Чому? Тому що жінок у нас в політиці дуже мало, а якщо їх мало, значить, для них потрібне спеціальне навчання, бо все ще є гендерні стереотипи, ще продовжує звучати теза, що політика – це сфера чоловіча, а не жіноча. Ми хотіли зламати цей стереотип. І ми це успішно робимо, зокрема, в Хмельницькій області. Якщо говорити про попередні місцеві вибори, то Хмельницька область набрала найбільшу кількість жінок-депутаток в Україні. Тобто, як на мене, ми дуже правильно стратегічно працюємо», – резюмує Тетяна Баєва.

І додає: після закінчення школи її організатори зрозуміли, що не варто обмежуватися лише Хмельницьким, адже за його межами, на території області є чимало активних жінок, які також хочуть реалізувати себе в суспільстві, зокрема, й у політиці. Тож у планах – нова діяльність, спрямована на навчання мешканок районів Хмельниччини.

Довідка:

На території Хмельницької області утворено 51 об’єднану територіальну громаду, 13 із них очолюють жінки.

Представництво жінок у радах різних рівнів:

• Хмельницька обласна рада: із 84 осіб – 15 жінок;

• Хмельницька міська рада: із 42 осіб –7 жінок;

• представники від Хмельниччини у Верховній Раді України: із 11 народних депутатів – одна жінка.

Тетяна НОВАК.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми (Інтерньюз).