У Свято-Преображенській церкві на Хмельниччині зберігається унікальна ікона з вишеньками

Селище Чорний острів, за 20 кілометрів від Хмельницького, знане своєю  Свято-Преображенською церквою. У храмі є ікона, на якій зображені Богородиця з сином, вбрані у вишиванки. Ісус у руці тримає вишеньки. Історія ікони незвичайна й протягом віків обросла безліччю легенд. Про них розповів настоятель храму отець Віталій Масловський.

Тутешня ікона стала відомою у цих краях ще до спорудження цегляного християнського храму у Чорному Острові. Вперше про неї дізналися у 1648 році. Після битви під Пилявцями поляки, відступаючи до Меджибожа, натрапили на хутір. Розлючені поразкою та переслідуванням козаків, вони підпалили невеличке поселення з каплицею. Але два монахи-францисканці, які були разом з вояками, встигли врятувати книги, хоругви та ікони. Одна з них і була та сама – з вишеньками. Врятовані речі послушники передали козакам та зізналися: вчинили так, бо самі – місцеві.

Козаки возили за собою ікону наступні декілька років. Аж поки у 1655 році  сотник Созонт зі Збрижа, дізнавшись про зцілення прикутої до ліжка доньки, не передав її храму у Чорному Острові. На той час у селищі була невеличка дерев’яна каплиця. 

З іконою пов’язують декілька незвичних історій, що відбулися протягом XVII століття.

Тоді через Чорний Острів паломники часто прямували до Почаєва. У церкві залишалися на ночівлю. У 1680 році перед святом Іонна Хрестителя паломниця поставила біля вівтаря зірвані напередодні вишні. Вранці, коли почалася служба, священник зауважив: у руці Ісуса з’явилося зображення вишеньок, якого там раніше не було. Тоді перервали службу, розпитували, хто намалював? Вишні стерли, але вони знову проявилися, – розповідає отець Віталій.

Протягом XVII століття, за словами настоятеля, відбувалися й інші дива, пов’язані з іконою. Наприклад, під час однієї зі служб на вишневому вінку почервоніло листя. Втілювалися і молитви матерів про повернення додому без вісти зниклих під час національно-визвольної війни синів та чоловіків.

У другій половині XVIII століття у Чорному Острові замість маленької дерев’яної  каплиці коштом унійного священника Іоанна Стрельбицького-Жигайла звели цегляний храм.

На початку  30-х років XX століття більшовики оголосили ультиматум: зачинять церкву, якщо віряни не зафарбують на іконі вишиванку та вишеньки. Завдання виконала одна з прихожанок, домалювавши Богородиці  зелений плащ і замаскувавши вишиванку Ісуса та вишеньки іншим кольором. Згодом вона вже за звичкою періодично  і надалі  освіжала зображення. У 1938 році храм все одно вирішили закрили, але ікону та інші церковні речі встиг винести й сховати староста. Згодом, вже під час Другої світової війни, він повернув все до храму.

Відтворити первісний вигляд ікони допомогла випадковість. У 1986 році з купола церкви посипалася штукатурка. Тому настоятель Віталій покликав маляра підфарбувати стелю, а заразом і виправити фон на іконі.

Коли той почав знімати нашарування і натрапив на вишеньки, ніхто не знав, що це таке. Я попросив змити все і подивитися, що там знизу. Тоді відкрилися і вишиванки. Одразу ж знайшлися і дві жінки, які пригадали цю ікону у первісному стані, – згадує отець Віталій.   

Нині ікона – найпопулярніша серед людей, які страждали через безпліддя. Й досі до церкви приїздять молитися бездітні подружні пари зі всієї України. А за декілька років повертаються  вже з малюками, запевняє Віталій Масловський. 

Читайте також: На Хмельниччині занепадає римо-католицький храм

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та Instagram, Twitter