У Хмельницькому «роздягнуть» старовинні будинки, аби врятувати їх

«Оголені» – новий масштабний проект Агенції розвитку Хмельницького. Його організатори ставили собі за мету «роздягнути» старі будинки Хмельницького, які впродовж десятиліть втратили свій первинний вигляд.

Недоречна фарба, рекламні вивіски, бруд – як будинки старої забудови Хмельницького виглядатимуть без них? Це питання поставили собі фахівці Агенції розвитку міста та презентували загалу проект «Оголені».

Проект передбачає не лише створення 3D-моделей та візуалізацію, а й роботу з бізнесом, тому що далеко не усі будівлі, які мають статус архітектурної спадщини, є у комунальній власності міста, – пояснює директорка КУ «Агенція розвитку міста» Леся Герасимчук.

Розпочався проект із панельної дискусії. Відбулася вона у мистецькій залі дитячої музичної школи. Сюди покликали спікерів з інших України, які вже мають успішні кейси реалізації подібних проектів у себе. Серед них – Марія Козакевич, засновниця ініціативи зі збереження архітектурної спадщини «Франківськ, який треба берегти».

Гуляючи містом з дітьми, я побачила, що дуже багато старовинних елементів будинків в прямому значенні цього слова викидають на смітник. Така нездорова тенденція характерна для багатьох міст України. Старовинні вікна, двері замінюють на пластик, який не має ні культурної, ні естетичної цінності. На 5 рік діяльності ініціативи, коли ми вже відреставрували і врятували понад три десятки старовинних дверей і провели багато різноманітних акцій з популяризації бережного ставлення до міста, у Франківську вже ніхто не викидає старовинні двері. Більше того – місто дає позитивний приклад іншим містам України, які приїздять до нас переймати досвід, дають двері на реставрацію, – розповідає Марія Козакевич.

І додає: справа ця – недешева. Але підприємці та влада охоче йдуть на витрати.

Олег Дукас, представник ГО «Прорив міста», приїхав з Дрогобича. Там зберігся солеварний завод, який офіційно є найстарішим та досі діючим підприємством України.

В паспорті заводу записано 1250 рік – як рік початку діяльності заводу. Ми створили громадську ініціативу, завдяки якій двічі вдалося запобігти приватизації підприємства. А зараз з’явилася надія на відновлення цього підприємства. Ми напрацювали громадську концепцію розвитку солеварні, – розповідає Олег Дукас.

Хмельницький також має успішні кейси роботи із архітектурною спадщиною. Це, зокрема, ресторація Шпігеля у центрі міста та Dom Ludowy у Гречанах. Загалом у нашому місті залишилося трохи менше півсотні пам’яток місцевого значення, що є зразками унікальної архітектури XIX – початку ХХ століть і їх варто було б зберегти.

Є позитивна тенденція в тому плані, що багато власників цих будівель звертають увагу на те, що будинок старий, що його потрібно підтримувати в тому автентичному стані, в якому він дійшов через століття до сьогоднішніх днів. Але є й негативні моменти – за останній рік ми безповоротно втратили дві пам’ятки архітектури, – розповідає провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін.

Проблема у тому, що ці пам’ятки архітектури є лиш об’єктами, що запропоновані до охорони. Через це нема механізмів, які могли б вплинути на забудовників і убезпечити будівлі від знищення.

Можливо, якоюсь мірою змінить ситуацію проект «Оголені», сподіваються його організатори.

Це такий проект, який за кінцеву мету ставить зміну зовнішнього вигляду будівель. Спочатку ми хочемо показати, як гарно воно може бути і наскільки це велика цінність, тобто певним чином змінити свідомість людей, щоб це спонукало до реальних змін, – пояснила Леся Герасимчук.  

Детальніше у сюжеті МТРК Місто