Через кліматичні зміни одна з громад Хмельниччини може потерпати від нестачі води

У зв’язку зі змінами клімату на території Вовковинецької ОТГ до 2030 року очікується підвищення середньорічної температури повітря на 0,44°C. З одного боку, це призведе до помірного підвищення температур, з іншого – погіршиться доступ до традиційних джерел водних ресурсів. 

Сьогодні зміна клімату проявляється по всій території України. Найбільш чутливими до цих змін є сільські території, адже прояви зміни клімату, як то підвищення температури, зміна режиму опадів та стихійні погодні явища безпосередньо впливають на сільське господарство та якість життя у селі. 

Щоб оцінити, наскільки українці готові до сталого та ефективного розвитку в умовах кліматичних змін, науковці та експерти Інституту економіки та прогнозування НАНУ та Української мережі сільського розвитку провели соціально-економічний аналіз для шести об’єднаних територіальних громад. В ході дослідження вони визначили сильні та слабкі сторони кожної громади, а також надали рекомендації для подальшого розвитку місцевості та добробуту її мешканців. Однією з шести громад є Вовковинецька ОТГ, розташована у новоствореному Хмельницькому районі Хмельницькій області, де більшість сільського населення зайняті в особистих селянських господарствах (ОСГ).  

Завдяки достатнім природнім ресурсам та сприятливому клімату лісостепової зони сільськогосподарські угіддя Вовковинецької ОТГ мають високу продуктивність.

Зниження доступу до води – головна загроза для сільського господарства через зміну клімату

Протягом останніх двох десятиріч посилюються сезонні температурні, гідрологічні й інші кліматичні коливання. Внаслідок складної гідрологічної ситуації навесні-влітку 2020 року середні за червень витрати притоку верхів’я Південного Бугу склали менше 50% червневої норми. Значно знизився при цьому і рівень ґрунтових вод.

У зв’язку зі змінами клімату на території Вовковинецької ОТГ до 2030 року очікується підвищення середньорічної температури повітря на 0,44°C порівняно з 1991-2010 рр. Найбільший приріст очікується у грудні (1,1°C).  До 2030 року середньорічна норма опадів незначно підвищиться (+5%). Найбільший приріст опадів припадатиме на березень та квітень (+20…+25%), а також січень і грудень (+12…+17%). Натомість кількість доступної вологи зменшиться в літні місяці – на 3-15%, а в жовтні – на 11%.

З огляду на це, до 2030-го року кліматичні зміни можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на різні аспекти життя та господарської діяльності у Вовковинецькій ОТГ. Позитивним може стати помірне підвищення температур, проте негативні наслідки пов’язані з погіршенням доступу до традиційних джерел водних ресурсів. 

Загрози для сільського господарства через наслідки зміни клімату зумовлені критичною залежністю від природного зволоження та різкими змінами розподілу опадів протягом вегетаційного періоду. Зміна клімату може призвести до частих  посух, результатом яких стане дефіцит води. У цьому проявляється висока вразливість до кліматичних змін сільського господарства, всієї соціально-економічної системи та  домогосподарств населення Вовковинецької ОТГ.

Адаптаційні заходи, що зроблять ведення сільського господарства на території Вовковинецької ОТГ більш сталим

Кліматичних змін не уникнути. Громадам потрібно завчасно готуватися до наслідків, що можуть вплинути на їхнє життя. Заходи, що допоможуть сільському господарству зберегти свою продуктивність:

1) оптимізація структури землекористування на території ОТГ та впровадження нових агротехнологій. 

Зменшити рівень загальносистемної вразливості можна за рахунок зменшення рівня розораності та підвищення частки площ, зайнятих багаторічними насадженнями. Це сприятиме сталому землекористуванню і підвищить стійкість до вітрової, водної ерозії ґрунтів, а також інших можливих негативних впливів температурних, гідрологічних кліматичних коливань, що посилюються.

В умовахкороткочасних й тривалих посух варто звернути увагу на впровадження агротехнологій, орієнтованих на зниження випаровування вологи за рахунок зменшення обробітку ґрунту. Прикладом цього є технології no-till, чи low-till (дослівно з англ. no-till – без оранки). Вони передбачають мінімальний обробіток землі та допомагають затримати вологу в ґрунті, запобігають раптовому вимерзанню рослинності. Іншим важливим елементом  також є підтримка та відновлення полезахисних смуг;

2) впровадження заходів, спрямованих на раціональне використання водних ресурсів та забезпечення надійності джерел водопостачання для домогосподарств. 

Оскільки на території ОТГ зростає добування води з середньо- та глибоководних горизонтів, доцільним є впровадження місцевих регулюючих заходів для збереження та відновлення водних ресурсів. Це можуть бути як дозвільні, так і економічні заходи – наприклад, видача дозволів на розробку свердловин і запровадження місцевих зборів за забір води з глибоководних джерел;

3) розвиток солідарних форми сільського господарства (Community Supported Agriculture, CSA)

Концепція солідарного сільського господарства передбачає, що мешканці міст  можуть підтримувати особисті селянські господарства, малі або середні ферми, домовившись про придбання їхньої продукції заздалегідь. Як це працює? Споживачі з Хмельницького або Вінниці забезпечують фінансову підтримку виробнику, якого вони обрали, і за це щотижня отримують продуктовий кошик зі свіжою органічною продукцією. 

Це така собі абонплата за продукцію: у фермерів є гарантоване місце збуту продукції та ще й передплата, яка дозволяє краще підготувати своє виробництво. Водночас мешканці міст, які передплатили «кошик», регулярно отримують локальні, свіжі і часто органічні продукти.  Зазвичай, продовольчі набори містять овочі, фрукти, трави, м’ясо, яйця, молочні продукти, зрізані квіти тощо. Головною перевагою цієї моделі є стабільний дохід для виробника на початку року, а не лише у період збору врожаю.  

Додатковий  адаптаційний захід вже для зниження вразливості інфраструктури ОТГ до стихійних лих та інших можливих негативних наслідків зміни клімату – це  підвищення надійності енергопостачання найважливіших інфраструктурних об’єктів (створення резервних генераторів на випадок тимчасових відключень). На території громади вже зараз реалізується проект у сфері розвитку енергоефективності та відновлювальних джерел енергії (будівництво сонячної електростанції).

Отже, наслідки зміни клімату проявляються у кожній з громад України. Для одних це може стати великою загрозою, для інших новими можливостями. За будь-яких умов важливо оцінювати потенціал громади, її переваги та вразливі місця, щоб бути готовими забезпечити  соціально-економічний ріст громаді в умовах  кліматичної кризи.

Детально з соціально-економічним аналізом  для Вовковинецької ОТГ можна ознайомитися за посиланням.