Попільна середа – день, яким розпочинається Великий піст у західному обряді

Попільна середа – за уставом римо-католицької церкви перший день Великого Посту, який триває 40 днів, не рахуючи неділь. Припадає, як рухоме церковне свято, на різні дати року в прямій залежності від дати Великодня за григоріанським календарем. Найраніше святкується 4 лютого, найпізніше – 10 березня.

Чому середа – попільна?

В цей день під час Святої Меси відбувається особливий обряд – посипання голів вірних попелом на знак покаяння і покути. Датою становлення такої традиції називають VIII століття, однак насправді вона сягає далеко глибших, біблійних часів. Адже ще біблійні герої, переживаючи велике покаяння, роздирали одежу й посипали голову попелом.

Попіл – це символ того, що всі ми грішні, а тому смертні. «Пам’ятай, людино, що ти порох, і до пороху вернешся», – це слова, які промовляє священик, помазуючи чоло мирянина попелом. Наразі ці слова трішки осучаснили, тому зазвичай можна почути коротку форму: «Покайтеся і вірте в Євангеліє».

Попіл, яким посипають голови, це спалені вербові гілки, які були освячені минулого року. Це ніби ще раз показує вірним: якими би гарними не були ці галузки, вони здатні втрачати свою красу і розпадатись, перетворюючись в попіл.

Завдання традиційного обряду – нагадати, що земне життя проходить, а міцна віра, молитва, добровільні відмови і безкорислива допомога допомагають досягти вічного життя.

Що означає жест посипання голів попелом?

Великий Піст розпочинається з посипання голів попелом. Що насправді означає цей жест? Звичай посипати голови попелом має у Церкві довгу, чи не з V століття ще, традицію. На початку Великого Посту ті, хто скоїв тяжкі гріхи, визнавали їх єпископові, а він включав їх до так званого «стану покутників». Після визнання гріхів їх виводили з храму, що мало символізувати вигнання Адама і Єви з Раю. Перед храмом їх одягали в покутні паши, які вони й мали носити протягом цілого Великого Посту, і посипали їм голови попелом.

Публічний характер покути випливав із переконання, що гріх ніколи не є приватною справою людини, але це рана, завдана цілій спільноті, а отже, у спільноті має відбуватися примирення людини з Богом та братами. Сам жест посипання голови попелом або пилом із землі, однак, набагато старший. Його знали також інші релігії та культури Середземноморського басейну. У Біблії це знак покути, але також жалоби. Тому в католицькій традиції цей акт супроводжується словами, почерпнутими зі Святого Письма.

Попільна Середа: покайся і віруй в Євангеліє

Перші чотири дні Великого Посту – пізнішого походження, аніж сама традиція Посту: за часів св. Григорія І піст розпочинався першої неділі чотиридесятниці. Суть цих днів – дидактична: відповідними повчаннями вони вводять у глибинне значення християнського посту.

Головні думки такі: стережися покути суто поверхової та фарисейської. Практика посту (середа), молитва (четвер), милостиня і любов до ближнього (п’ятниця), виконання заповідей (субота) в дусі істинної покути – ось зовнішні вправи великопісного періоду.

У Попільну Середу, згідно з канонами 1251-1252 Кодексу канонічного права, вірні повинні утриматися від м’ясної їжі та дотримати строгого посту (три прийоми їжі упродовж дня, причому лише один – досита). Закон про утримання від м’яса стосується осіб старших 14 років, а закон про піст – повнолітніх аж до досягнення 60-го року життя. Натомість канонічне право не накладає на вірних обов’язку участі в Євхаристії у цей день – хоч це поширена практика, від якої не варто відмовлятися без поважної причини.

Як цьогоріч виглядатиме Попільна Середа?

У зв’язку з пандемією коронавірусу Конгрегація Божественного культу і дисципліни Таїнств видала спеціальну ноту. Цей документ визначає процедури, що їх священники в усьому світі мають дотримуватися під час обряду посипання голів попелом у день Попільної Середи.

Ватиканська інструкція вказує, що після благословення попелу та покроплення його свяченою водою в мовчанні священник звертається до присутніх, один раз повторюючи формулу з Римського Месалу: «Навертайтеся і вірте в Євангеліє» (або ж: «Пам’ятай, що ти порох і в порох обернешся»). Потім священник очищує руки, надягає захисну маску, закриваючи собі носа й рота, і посипає голови тим, хто підходить – або, якщо так зручніше, йде до тих, хто стоїть по своїх місцях, не промовляючи більше ніяких слів.

6 фактів про Попільну Середу

1. Великий Піст не завжди розпочинався у Попільну Середу. В перші століття християнства весь «великий» піст тривав не 40 днів, а тільки 40 годин. Він охоплював тільки Велику П’ятницю і Велику Суботу. 40-денний піст — це практика, яка походить із IV століття.  

2. У Попільну Середу завішували образи і дзеркала, бо вони асоціювалися з розкішшю. Також ховали парадний одяг, красиві сукні, уникали жартів, а в дітей забирали іграшки. Окрім того, в цей день (тоді званий Вступною середою) ретельно вичищали посуд, щоб ніде по каструлях і горщиках не залишилось ані сліду жиру чи м’яса. Ішлося про ідеальну підготовку до пісного періоду.  

3. Традиція посипати голови попелом у час Великого Посту виводиться з VIII століття. Вже у ІХ столітті вона перетворилася на загальнопоширений обряд у Католицькій Церкві. Попіл для посипання голів взятий не аби звідки. Він повинен походити зі спалених пальм (верб), використаних у Вербну неділю минулого року.  

4. Ще у ХІХ столітті в Попільну Середу відбувалася справжня битва посту з карнавалом. До настання вечора люди танцювали і практикували інші «запусти» (звичаї, пов’язані з кінцем карнавалу). Один із таких звичаїв — «попільна колода». Неодружені мусили тягнути важку колоду в рамках «покарання». Згадана колода символізувала подружнє ярмо. У XVIII столітті це замінили навішуванням на спину яєчних шкаралуп або оселедця. Поза дверима храмів молодь обсипала одні одних попелом, нерідко – цілими торбами.  

5. У Великий Піст на Русі їли кисіль, латиною — glicerium, у Польщі це багатьом відомий «жур», страва з житньої муки. Причому їли його всі, від простих селян до князів і навіть монархів. А в саму Попільну Середу часто постували на хлібі й воді.  

6. Звичаї Попільної Середи відрізняються залежно від традицій конкретної країни. В Англії на головах накреслювали хрестики вологим попелом, в Іспанії в цей день відбувається «entierro de la sardina» (похорон сардини). Це пов’язано зі звичаєм споживання риб у період Великого Посту. В минулі століття м’яса не їли протягом цілого посту.

Молитва на Попільну Середу

Укрий мене, Боже, своїм милосердям, за щедрістю Твоєю. В безмірі доброти Твоєї переміни в порох те, що має померти заради Тебе.

Не дозволь, щоб я прив’язувався до того, що моє і слабке. Не дозволь, щоб я відкинув те, що від Тебе походить. Я тільки порох, і всі мої думки — далеко від Тебе.

В болю говорити неспроможний! Однак я маю добру волю піти за Твоїми вказівками. Не хочу вже залишати нічого для себе, але все віддати Тобі й під Твій суд.

Марна справа моя. По-людськи давно би вже мала розпастися. Але Ти, Господи, її вподобав. Підтримуєш її та освячуєш. Благословляєш кожну добру постанову і кожну покуту.

Завдяки Тобі я здатний молитися і покірно схилити коліна перед величчю Твоєю. Зігнуті коліна і складені долоні нехай будуть вираженням мого служіння Тобі й готовності взятися до труду, який на мене чекає.

Нехай цей Великий Піст буде для мене зміцненням на шляху віри. Не дозволь, щоб мене роздушила спокуса. Нехай щоразу, коли я впаду, мене рятує Твоє нескінченне милосердя. Я не гідний, щоби про нього просити, але Ти заохочуєш мене до цього попри мою невдячність.

Добрий Ісусе, чувай при мені ці сорок днів, щоб і я міг чувати над собою. Вилікуй спасительною покутою всі мої гріхи і рани. Тобі віддаю весь цей час, щоб наприкінці я міг визнати віру в Тебе і з радістю вигукнути: Тобі слава навіки!

За матеріалами Наш вибір, CREDO