Вакцинація на Хмельниччині: чим щеплюватимуть імунізованих індійським препаратом?

На Хмельниччині, як і в Україні загалом, розпочався другий етап вакцинації від COVID-19. До нього в області долучаються близько 4 тисяч медиків первинки та 2 тисячі жителів віком 80+. Запис на вакцинацію проводиться через єдиний державний вебпортал електронних послуг “Дія” та його мобільний застосунок. Також на імунізацію можна записатися у сімейного лікаря.

Чи зможуть до процесу нині доєднатися інші особи? Чи утилізують не використані дози? Як діяти тим, хто після щеплення захворів? На ці та інші питання в ефірі каналу “Наголос” відповіла регіональна координаторка з COVID-19 на Хмельниччині Аліна Костенко.

• 

Хто може розраховувати на вакцинацію зараз?

У кожному закладі є відповідальна особа, яка формує список. Зараз, на початку другого етапу, ми поки беремо всіх лікарів первинки і людей віком 80+. Але всі особи, які записалися, обов’язково потраплять на вакцинацію згодом. Їм зателефонують або відправлять смс-повідомлення.

Інколи люди, аби пришвидшити процес отримання вакцини, позиціонують себе як ті, ким вони насправді не є. Ця інформація якось перевіряється?

Наявність паспортів і трудових книжок у цьому випадку не передбачені. Ми сподіваємося на сумління кожного громадянина. Дорожня карта, згідно з якою ми проводимо щеплення, складена за ступенями ризику. У перші етапи потрапляють ті особи, які понад усе у зоні ризику щодо захворювання

Чи є випадки утилізації вакцини?

Ми цінуємо кожну дозу. На Хмельниччину надійшло 18 300 доз вакцин. Ми формуємо списки на щеплення так, щоб її реалізувати. У нас не було жодного випадку утилізації.

Від редакції: На початку березня було утилізовано дві дози невикористаної вакцини Oxford/AstraZeneca (Covishield). Причина – люди, які планували вакцинуватися, не встигли вчасно дістатися до місця проведення процедури. Випадків, коли вакцину утилізували через те, що не вистачило охочих щепитися, в області не зафіксовано.

Яким чином вакцини надходять на пункти?

Вакцина, яку забирають з бази спецмедпостачання, може бути на пункті до 5 годин. Тобто за 5 годин ми маємо привезти, щепити людей, прописати це все у медичній документації. У нас є постійні пункти та тимчасові. На постійних пунктах препарати зберігаються більше ніж 24 години на постійній основі. Але там має бути неухильне дотримання вимог холодового ланцюга. Тобто мають бути холодильники з температурою +2 – +8.

Які вимоги до таких локацій?

Там має бути холодильник, сумка-холодильник для зберігання вакцин, столик, набори лікарських засобів та медвиробів для надання медичної допомоги при невідкладних станах, кушетка для проведення щеплення або стілець, місце для гігієни та миття рук – тобто умивальник, дозатор із дезінфікуючим засобом. Також має бути ноутбук або комп’ютер, куди вносяться дані про вакцинованих, стіл, де вони перед щепленням заповнюють інформовану згоду. Після вакцинації люди перебувають у кімнаті відпочинку. Там за ними протягом 30 хвилин спостерігає лікар.

Чому саме 30 хвилин?

Стільки дається на ймовірну побічну дію або реакцію на щеплення. На Хмельниччині таких не було. Вони поодинокі по Україні. Ми не рахуємо ті побічні дії, які передбачені інструкцією до застосування: висока температура, почервоніння місця ін’єкції або його синюшність. Реакції на імунобіологічний препарат фіксуються сімейним лікарем. Реєстр всіх випадків ведеться на рівні МОЗ.

Дехто із тих, хто вже вакцинувався, захворіли на COVID-19. Зокрема, інфекціоністка з Чернівців Ольга Кобевко навіть відео про це записала. Як би ви прокоментували такі випадки?

Ми вперше працюємо з ковідом. Нові випадки цікаві нам як клінічно, так і епідеміологічно. Ми з колегами вважаємо: швидше за все, у захворілих був продромальний період, про який медики не знали. Тобто людина вже була інфікована, але не мала проявів хвороби. Інкубаційний період може тривати до 14 днів, а з новим штамом – від 2 до 5. Перед вакцинацією ми тільки вимірюємо температуру, перевіряємо, чи нема явищ вірусної інфекції: риніту, болю у горлі.

Яка рекомендація у таких випадках щодо другої дози?

Загалом друга доза щеплення йде через 12 тижнів. Якщо людина у цей період захворіла, то друге щеплення відтерміновується до шести місяців.

Якщо такі випадки можливі, то чи не варто тоді робити ПЛР-тест перед щепленням?

Це дуже велике навантаження. Ми можемо робити швидкий тест. Але він не передбачений нормативними документами – дорожньою картою та розпорядчими наказами МОЗ. А передбачений лише огляд лікаря та з’ясування, чи є в анамнезі анафілактичні реакції.

Багатьох хвилює питання: а як зрозуміти, що щеплення подіяло? Чи варто робити потім імуноферментний аналіз (ІФА) на наявність антитіл?

Можна робити ІФА. Нам самим цікаво. Багато ЗМІ говорили про те, що вакцина Сovishield дає схильність до тромбозів. У нас багато таких лікарів, які перед вакцинацією здавали коагулограму, тобто перевіряли систему згортання крові. І через певний проміжок часу хочуть повторити, щоб перевірити, чи така інформація правдива.

А коли варто робити ІФА?

Антитіла можуть формуватися від місяця до трьох. У когось можуть три тижні. У нас є багато таких лікарів, як перехворіли, а антитіл немає. Це залежить від людини. Але якщо зважати на дані літератури, то імунітет може формуватися на третьому тижні.

Деякі з молодих громадських активістів повідомили на Фейсбуці про вакцинацію після хвороби, хоча відтоді не минуло ще й пів року. Як би ви прокоментували таку їхню позицію?

Значить, хвороба була важка. Але рекомендовано вакцинуватися за 6 місяців після хвороби.

Тобто ніхто не відмовляє, якщо людина прийшла раніше, ніж за 6 місяців?

Ні, не відмовляє. Вакцинація ж добровільна.

Активісти перевіряли за допомогою ІФА рівень антитіл перед щепленням?

Є такі, що перевіряють. А є такі, які мають імуноглобуліни G і все одно мають бажання щеплюватися.

Чим нова вакцина CoronaVac від китайського підприємства Sinovac принципово відрізняється від індійського Covishield?

Covishield багатодозна вакцина. CoronaVac – однодозна. Цією вакциною ми плануємо щеплювати маломобільні групи. Якщо говорити про повторне щеплення, дозволено імунізувати іншою вакциною. Але нам обіцяють, що для другого щеплення ми матимемо той самий Covishield.

Чим відрізняється принцип дії цих двох вакцин?

Суттєвої різниці між ними немає. Щодо реакцій у нас немає досвіду застосування. Ми користуємося лише тими результатами, які прописані в інструкціях до застосування.

Довідково. Українців почали щеплювати наприкінці лютого вакциною CoviShield, виробленою в індійському Інституті сироватки крові. Це векторна вакцина на базі аденовірусу шимпанзе, який вважається безпечним для людей. Цей аденовірус модифікується таким чином, що містить ген із невеликою ділянкою геному SARS-CoV-2. “Модифікація” виробляє оптимізований поверхневий білок коронавірусу, відомий також як спайковий білок. У країну надійшло 500 тисяч доз цього препарату. Виробник повідомляє і про побічні реакції. Не часто – зниження апетиту, запаморочення, біль у животі, гіпергідроз, свербіж, висипи, лімфоаденопатія. Часто – індурація (затвердіння) місця ін’єкції, хвороба, схожа на грип. Дуже часто – головний біль, нудота, блювота, міалгія, артралгія, потепління та біль у місці ін’єкції, еритема, набряк, синці в місці ін’єкції, втома, нездужання, пірексія, озноб. Такі дані зазначені в інструкції до вакцини.

На першому етапі кампанії до імунізації долучилися медики ковідних лікарень та військові, на другому – медики первинки та люди віком 80+. Всього передбачено п’ять етапів. На третьому щеплюватимуть людей з високим ризиком інфікування та тих, хто виконує функції з підтримки та безпеки життєдіяльності держави – ДСНС, СБУ, поліція, вчителі, інші категорії. На четвертому – осіб віком від 60 до 64 років, дорослих із супутніми захворюваннями, інші категорії населення. На п’ятому – інших людей, які не входять до пріоритетних груп.

Україна уклала контракт на постачання 1,8 мільйона доз вакцини CoronaVac від китайського підприємства Sinovac Biotech. Перша партія, 215 тисяч доз, прибула в Україну 25 березня. Вакцина CoronaV належить до так званих інактивованих. Вірус вирощують на клітинних культурах і хімічно інактивують. Коли препарат вводять в організм, імунітет реагує не лише на спайковий білок, а на весь вірус.

Світлана Русіна

Досвід у журналістиці близько 20 років. У різні часи працювала для інформагентства “Контекст-медіа”, “Суспільне Поділля”, МТРК “Місто”, газети “Експрес”, Громадського радіо, сайтів “Поділля news”, news.km.ua, “Новини Хмельницький”. Блогерка у “Хмельницький постовий”. Учасниця проєкту “Голос місцевих ЗМІ”. Авторка віршів.