Будинок розбрату: двоє хмельничан конфліктують через столітню хату

У середмісті Хмельницького два власники посварилися через старий будинок. Один з містян зніс свою половину. Інший тепер боїться: через ці роботи його половина руйнуватиметься.

Замість цілої оселі лише половина – так виглядає нині будівля на вулиці Шевченка, поблизу з готелем “Поділля”. Тут працює спецтехніка – розбирає залишки вже зруйнованих стін.

Згідно з паспортом об’єкту, на цьому місці має з’явитися одноповерховий магазин. Його прибудують до частини хати, що залишалася.

Глинобитний дім на вулиці Шевченка, 34 зведений ще на початку XX століття. Його можна побачити на фото часів Другої світової війни. Один з власників, Андрій Полушкін, живе тут від 1996 року – житло йому  дісталося у спадок від родичів. Інший власник, Олександр Іскрицький, придбав свою частину у 2008-му. Відтоді чоловіки періодично з’ясовують стосунки у судах. Конфлікт загострився після того, як  Олександр вирішив демонтувати свою частину хати. Знесення розпочалося 26 березня 2021 року.

“Я живу тут з дружиною та двома неповнолітніми дітьми. Глинобитну хату 15 років тому обклав  цеглою та встановив новий паркан. Відтоді, як іншу частину будинку придбав Олександр, наше життя кардинально змінилося. Він писав на мене скарги, що я щось не те зробив, не там поставив стіну. Весь цей час та частина стояла недоглянутою, бо сам Олександр мешкає не тут, а у триповерховому маєтку. Ми з дружиною дізналися про реконструкцію, коли нам зателефонував син, який навчається зараз дистанційно. Знесення розпочали у другій половині дня п’ятниці, щоб ми вже не могли звернутися ні до яких служб. Все, що ми могли зробити, це потім викликати поліцію”, – розповідає Андрій Полушкін.

За словами чоловіка, ще восени інший власник запевняв: знесе лише прибудову та гараж, а сам будинок тільки реконструює та ошляхетнить. Хмельничанин непокоїться: конструкція без фундаменту не витримає таких радикальних втручань. Проте порозумітися із сусідом досі не вдалося. Раніше той пропонував родині обміняти свою половину на двокімнатну квартиру на Львівському шосе. Але вони не погодилися.  

Крайня стіна оселі Андрія, за якою тепер порожнеча, обкладена зсередини вагонкою та заклеєна шпалерами. Тому наразі руйнування тут не помітні. Тріщини є лише у коморі.

“Коли почалися роботи, я запитав у прораба, що вони планують. Він відповів: у нього завдання знести все попід нашу стіну. На плані, який мені показали, мала бути двоповерхова стікляшка. Ми звернулися у прокуратуру м. Хмельницького, Державну архітектурну будівельну інспекцію, а також у міську раду, звідки передали це на управління архітектури. З управління приїхали сюди 1 квітня та зафіксували факт повного знесення. У висновку написали “У жовтні 2020 року дали дозвіл Олександру Іскрицькому дозвіл лише на реконструкцію будинку. Після скарги на міську раду ввечері з’явилася паспорт об’єкту вже з одним поверхом”, – пояснює Андрій Полушкін. 

А от інший власник Олександр Іскрицький каже: на частину будинку у нього не суміжна, а окрема власність. Його частина наразі має і окрему адресу – вул. Шевченка, 34/1 (у сусіда номер без дробу). Тому згідно з висновком інституту “НДІпроектреконструкція” оселя потребує капітального ремонту, не залежно від іншої частини споруди. У реконструйованій частині він планує зробити магазин непродовольчих товарів.  Щоправда, за наданими Олександром документами, не ясно, коли саме видався дозвіл та чи передбачає він демонтаж стін.

“Через суди я добився, щоб була окрема власність. У мене окремий технічний паспорт, окрема адреса, окрема земля. Ніякі його комунікації через мене не проходять. Вздовж тої стіни я побудую цегляну. Дах теж руйнувався. Тому його треба було ремонтувати. Вже був суд, тому що він захопив маленький шматок. Він той суд програв. А восени мені сказав, що дасть дозвіл на будівництво, якщо я у нотаріуса підпишу, що не буду вимагати виконання того рішення суду. Бо за тим рішенням його треба трошки знести. Вважаю, все одно можна поговорити, щоб знайти компроміс”, – коментує Олександр Іскрицький.

Однак, схоже, до компромісу чоловікам наразі далеко. Андрій Полушкін планує збирати докази завданих збитків та звертатися з документами до суду. Адже у разі руйнувань хати коштів на відновлення не матиме.

“Цю ситуацію можна розглядати як порушення правил добросусідства. У цивільному кодексі прописано, що особа при здійсненні своїх прав зобов’язана утримуватися від дій, які могли би порушувати права інших осіб. Бо вони все одно є сусідами. Необхідно з’ясувати, на який конкретно вид робіт давали дозвіл, чи не зробив власник житла більше, ніж йому дозволили, чи не відбувся зсув ґрунту. У разі, якщо Держархібудіснпекція  визнає нанесену роботами шкоду, потрібно звернутися до оцінювача. І з цими документами – з позовом до суду про відшкодування матеріальної шкоди”, – вважає фахівчиня Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Хмельницькій області Руслана Матущак.

Читайте нас у Телеграм , у нашій групі Viber @ПоділляNEWS та Instagram, Twitter