У Хмельницькому використовують застарілі методи ландшафтного дизайну, – науковиця

У Хмельницькому забагато витрачають на облаштування клумб та використовують несучасні методи ландшафтного дизайну. Таку думку висловила доцентка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету, керуюча ботанічним садом Людмила Казімірова.  

Екологічність у тренді

За словами науковиці, у ландшафтному дизайні, як і в одязі, архітектурі й  рекламі, є свої модні тренди. У цій сфері наразі передусім орієнтуються на такі критерії, як, “дешево”, “довготривало” та найголовніше – “екологічно”. Раніше, до прикладу, модними вважалися  розарії або кам’яні клумби з різнокольоровим гравієм, чи використання соснової кори. Років 15 тому у тренді були  фігури з витких рослин, у містах встановлювали різні піраміди, багатоярусні клумби. У Хмельницькому, на думку, Людмили Казімірової, намагаються наздогнати ландшафтні тренди, які давно не на часі.

“Нині замість класичних англійських газонів заведено облаштовувати мавританські, де сіють багато різних квітів і таким чином досягають біорозмаїття бджіл та інших комах.  Ще одна сучасна тенденція – косити траву не під 5 сантиметрів, а лишаючи 10-12. Відповідно до цього і налаштовують газонокосарки”, – розповідає Людмила Казімірова.  

Багаторічні замість однорічних

Ще одна модна тенденція – відмова від однорічних рослин на клумбах. Адже такі квіти, за словами Людмили Казімірової, – це дорого та складно у догляді. Оскільки у таких випадках потрібно робити оновлення двічі, а то і тричі на рік.

“Тричі на рік необхідно змінити посадку: навесні це мають бути гіацинти, тюльпани, нарциси. Далі потрібно замінити на петунії. І осіння посадка має бути також. Це і трудо- і ресурсозатратно. Наприклад, декілька років тому озвучили цифру – 140 тисяч гривень  витратили на клумбу “Україна” під мостом на вулиці Кам’янецькій і на клумбу “Прапор” на Майдані. Варто працювати на перспективу. Так, аби будь-який елемент ландшафтного дизайну був привабливим у різні пори року. Однолітники можуть бути лише елементом, але не всією композицією. Тобто йдеться  про кущі, що гарно квітнуть, та трави. Хмельницький у цьому плані сильно буксує”, – відзначає Людмила Казімірова.

Задля економії, вважає представниця вишу, варто надавати перевагу багаторічним рослинам замість однорічних. Цей популярний у Європі напрямок отримав назву “Нова хвиля” – вдумливе творче втілення природи, яке підкреслює форму, текстуру та природну гармонію рослин. Він – результат більш ніж трьох десятиліть спостережень і роботи з рослинами, особливо багаторічними, нідерладського ланшафтного дизайнера Піта Удольфа.

Чому загинули зелені слоники?

Ще одним ландшафтним провалом Людмила Казімірова вважає висадження зелених фігур-топіаріїв на Майдані Незалежності влітку 2017 року. Нагадаємо, зелені слоники засохли й стали виглядати жалюгідно. За словами науковиці, таким живим скульптурам загалом місце у парках, а не на головній площі міста. Адже вони не вписуються в її простір концептуально: поруч з адміністративними будівлями та дошкою пам’яті Героїв Небесної Сотні. На Майдані краще би виглядала геометрична топіарна фігура. Наприклад, куля або куб.

“У ситуації винні і наші недоброчесні відвідувачі. Але насамперед йдеться про те, що це неякісні топіарії. Їх потрібно вирощувати тривалий час, стригти протягом багатьох років. А в цьому випадку, на мою думку, це були дорослі туї, які підстригли перед тим, як висадити. Ще одна причина засихання  – це відсутність достатнього поливу”, – каже Людмила Казімірова.

Стокове зображення від Depositphotos