Через бюрократичну тяганину палац на Хмельниччині не потрапив до «Великої реставрації»

Об’єкт культурної спадщини в Ізяславі поступово і безповоротно руйнується. Минулого року обвалилася стіна в інтер’єрі палацу, цьогоріч – стіна фасаду. Поки активісти та науковці б’ють на сполох та намагаються врятувати залишки барокової пам’ятки, влада різних рівнів самоусувається від відповідальності.

Замкнене коло

Наприкінці квітня, після того, як обвалилися чергові 30 метрів фасаду, місцеві активісти звернулися до прокуратури зі скаргою на бездіяльність влади, що, на їхню думку, призвела до руйнування об’єкта культурної спадщини. Про те, що подібна ситуація можлива, попереджали ще у березні,  коли звернулися із запитами до Міністерства культури та інформаційної політики України, Хмельницької ОДА та Ізяславської міської ради.

У запиті ми наголошували про загрозу обвалу східної фасадної стіни другого поверху палацової “Скарбниці” та долучили фотофіксацію станом на 15.03.2021. Утім, відповіді цих органів майже ідентичні – у об’єкта культурної спадщини палац Санґушків досі не має власника, тому фінансувати протиаварійні роботи на цьому об’єкті немає змоги, – прокоментував у квітні, після обвалу, для Суспільне Поділля голова місцевої ГО “Товариство культурної спадщини “Заслав’є” Володимир Федотов.

За його словами, у переліку об’єктів історико-архітектурної спадщини Хмельницької області, що потребують першочергового здійснення протиаварійних, ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт палац Санґушків стоїть на першому місці. І палац отримав би шанс, якщо не на реставрацію та ремонт, то хоча б на консервацію, якби потрапив до програми «Велика реставрація». Проте для того, аби стати її частиною, палац повинен мати власника. А його у палацу нема.

До участі у відборі допускалися проєкти робіт лише на пам’ятках державної форми власності, тому палац Санґушків вкотре було просто проігноровано. Хмельницька ОДА киває на Ізяславську міську раду, та, в свою чергу, на центральну та обласну владу. Це просто замкнене коло. А в той час палац Санґушків валиться, – прокоментував Володимир Федотов.

Про те, що влада Ізяслава не хоче брати на себе відповідальність за об’єкт культурної спадщини, що руйнується просто на очах, написала на своїй сторінці у Фейсбук і народна депутатка України Олена Копанчук.

Невже доля палацу Сангушків – перетворитись на руїну? Бюрократична тяганина чи банальне небажання брати на себе відповідальність? Допоки голова Ізяславської громади закриває очі на проблему, давайте спільно спробуємо вирішити її. Усі, хто вболіває за рідний край, за його минуле та майбутнє, долучайтесь! – написала народна обраниця.   

Також у коментарях до допису йдеться про те, що фінансування на реставрацію палацу можна отримати з державного бюджету або за рахунок міжнародних грантів, які діють на безповоротній основі.

Проте для цього потрібно, в першу чергу, об’єднатися, щоб місцева влада впорядкувала документи по палацу, а потім залучати фінансування, щоб цей історичний об’єкт міг стати туристичним пунктом, а як результат – розвитком міста, – зазначила  у коментарях помічниця Олени Копанчук.

Щасливчики є, грошей – немає

Днями у Міністерстві культури та інформаційної політики назвали перелік пам’яток культурної спадщини, які увійшли до програми «Велика реставрація». Всього їх нараховується 109, з них 4  розташовані на Хмельниччині:

• національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» (протиаварійні роботи на пам’ятці архітектури національного значення Башта на броді, XVI століття, в Кам’янці-Подільському);

• національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» (реставрація з пристосуванням пам’ятки архітектури національного значення, Турецькі бастіони в Кам’янці-Подільському).

• реставрація та пристосування пам’ятки архітектури національного значення «Замок, XVI століття» у селищі Меджибіж;

• реставрація та пристосування пам’ятки архітектури національного значення «Садиба, початку ХІХ століття», селище Самчики.

Проте цього року жодна з пам’яток архітектури Хмельниччини грошей на реставрацію не отримає. Програма розрахована на три роки, і у 2021-му до переліку проєктів, визначеного рішенням Міністерства культури та інформаційної політики України, увійшло 11 зі 109. Власне, сам перелік витрат коштів налічує вдвічі більше позицій – 22, проте деякі пам’ятки (такі як Києво-Печерська лавра, ДІАЗ «Хотинська фортеця», НЗ «Софія Київська», Львівська національна галерея мистецтв ім. Возницького, НЗ «Замки Тернополя» та НІАЗ «Качанівка») зазначені в них декілька разів. Всього цього року на виконання робіт на цих об’єктах передбачено 399 мільйонів 124 тисячі 756 гривень.   

Як зазначив директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Олег Погорілець,  усі об’єкти, які фінансуватимуться цього року, перебувають в підпорядкуванні Міністерства культури. Жодного комунального закладу до цього списку не потрапило, – повідомляє сайт Є.

Ми розраховували на будь-які кошти, які б могли отримувати протягом цих трьох років. Це підтримало б та пришвидшило реставрацію, яка триває в нас вже протягом декількох років. Наразі в нас готова документація на багато об’єктів, які можна відновлювати. Але поки держпідтримки не буде. Сприймаємо цей хід як реальність, яку маємо, – прокоментував виданню Олег Погорілець.

Про шлях палацу Санґушків від розквіту до занепаду – дивіться у відео каналу “Nagolos TV”.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook