Третина мешканців Хмельниччини мала доходи, нижчі за прожитковий мінімум

Доходи, що не досягали фактичного прожиткового мінімуму, мали торік 426,3 тисячі жителів Хмельницької області. Тобто 34,7% подолян не вистачало коштів для забезпечення нагальних потреб.

Звісно, це вкрай високий показник, але зауважимо, що позаторік частка бідних становила 37,0% або 459,7 тисячі громадян. До речі, цей відсоток скорочується принаймні останні п’ять років. Так, у 2016-му не отримували достатньо грошей 737,4 тисячі подолян, що становило понад половину мешканців краю – 58 відсотків. Нагадаємо, що фактичний прожитковий мінімум торік сягнув 3,8 тисячі гривень, позаторік – 3,7 тисячі, а в 2016-му – 2,6 тисячі.

А поглянемо на кількість громадян, які мали доходи, що нижчі за офіційний прожитковий мінімум. Їхня частка теж неперервно скорочується, й минулоріч на Поділлі нараховувалося лише 3,7 тисячі вкрай бідних людей або 0,3%.

Позаторік частка дуже незаможних перебувала на рівні 1,4%, в 2016-му – 4,8%, поінформували в Головному управлінні статистики у Хмельницькій області. Можемо зазирнути ще глибше в історію. У 2010-му прожитковий мінімум становив 843,2 гривні на місяць, а не мали його 13,9% подолян; у 2005-му відповідно 423,0 гривні та 60,8%; в 2000-му – 270,1 гривні та 83,8%. Тобто лише одна шоста населення краю мала доходи вищі за прожитковий мінімум. Як виживала решта – загадка.

Звісно, бідних на Поділлі ще багато, проте, якщо зважити на темпи будівництва в області (одні з найвищих в Україні у перерахунку на сто тисяч населення), на кількість автівок (все частіше виникають сусідські війни за парковку), то добробут громадян об’єктивно щорічно (в середньому) зростає.