Зменшивши втрати води, Хмельницький продовжує «губити» понад третину ресурсу

Реалізація води населенню, промисловим і комунально-побутовим підприємствам, бюджетним споживачам Хмельницького торік становила 12,242 мільйона кубічних метрів. Підйом води для забезпечення потреб споживачів склав 18,637 мільйона кубів (позаторік відповідно 12,466 та 18,997 мільйона, втрати 34,38%).

Тобто втрати води в обласному центрі минулоріч перебували на рівні 6,396 мільйона кубометрів, розповів в. о. директора міського комунального підприємства «Хмельницькводоканал» Олександр Новосад.

Він наголосив, що втрати у порівнянні з 2020-м зменшилися, але перевищували технологічний норматив – 33,6%, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у 2015-му.

Фактично місто вчергове «загубило» третину води, бо так дозволило НКРЕКП. Але давайте згадаємо, хто встановлював ці норми. Пам’ятаєте формулу «Роттердам +», за якою вартість вітчизняного вугілля прирівняли до біржової ціни у нідерландському порту? А «німецький хаб» пригадуєте? Якщо ні – нагадаю: ціна на український газ, який в нас під ногами, орієнтувалася на ринкову ціну газу, який був видлубаний у вічній мерзлоті умовного Ямалу, доставлений за тисячі кілометрів у Європу й там порахували його вартість.

Багато скандалів відбулося з приводу так званих формул тодішнього голови НКРЕКП Дмитра Вовка. Коли вітчизняні енергоресурси раптом стрімко прирівняли до європейських, відразу ж виникла підозра, що робиться це на догоду певним олігархам. Тож дозвольте засумніватися в «чесності» й цієї – норми втрат для водоканалу.

Тим паче фахівцем з енергетики та комунальних послуг пана Вовка назвати складно. Останнім місце його роботи перед Комісією була компанія «Рошен». Менеджер у Москві. Солодощі продавав. Чи чим там менеджери займаються у кондитерці?

Отже, виникають певні сумніви у рішеннях, які приймала НКРЕКП тих часів. Вони підтверджуються тим, що, не зважаючи на всі зусилля, втрати водоканалу вперто тримаються на рівні третини. П’ятнадцять років тому так було і зараз залишаються. Тобто в мережу вкладаються десятки мільйонів гривень; друга гілка Чернелівського водогону мінімізувала глобальні витоки при прориві магістралі, масово встановлюються лічильники, а як губили третину води, так і гублять.

Ви вірите у відсоткову стабільність втрат, які не змінюються, не зважаючи на шалені кошти, які інвестуються в підприємство? А не нагадує це ситуацію: якщо дозволено «загубити» дорогою додому третину зарплатні – вона чомусь і губиться.

Новий очільник «Хмельницькводоканалу» нарешті надав пресі та громадськості можливість поглянути на розподіл втрат. Бо раніше водоканал зазвичай розповідав про області, де втрати більші, та технологічні потреби, не відповідаючи конкретно, де ж губимо.

Зараз можна уважно поглянути, що ж минуле керівництво ховало за фразою «технологічні потреби».

Отже, лише необлікованих втрат маємо 1,642 мільйона кубів. З них пункт 1.2.3 – крадіжка у чистому вигляді, вважає Олександр Новосад.

А поглянемо на пункт 1.2.1 з найбільшими цифрами – «втрати води, які не зареєстровані засобами вимірювальної техніки». Розумієте, що це? Їх не зареєстрували. Але понад 1,224 мільйона кубів води списано. Ви уявляєте, яка це шалена кількість? Мабуть, ні. Якщо візьмемо якусь стандартну трубу (для простоти, діаметром 20 сантиметрів) та наповнимо її цієї водою, то отримаємо магістраль довжиною в… 39 тисяч кілометрів! Не віриться аж! Хто не вірить – згадайте формулу об’єму циліндра.

«Загубилася» вода з труби, якою можна майже обтягнути Землю по екватору.

А поглянемо на розділ 1.1 «Витоки питної води». Найбільші втрати в графі «сховані витоки води з трубопроводів» – 2,281 мільйона кубів. Ще дві труби навкруг землі витекли, ще й «сховані».

Так, підземні аварії трапляються часто-густо, втрати є, без сумніву. Але така шалена кількість води! Схована, до того ж. Ви переконані, що уся вона витекла, а не потекла «в потрібне місце»? Бухгалтери підказують, що в такій графі можна заховати все що завгодно, аби «таблиця грала».

Підкреслимо ще раз: слабо віриться, щоб втрати з року в рік перебували на одному, дозволеному «зверху» рівні. Й ця «стабільність» триває, не зважаючи на десятки мільйонів гривень, що вкладаються в мережу. Сподіватимемося, що новий керівник підприємства Олександр Новосад розбереться зі «схованими витоками» та втратами, «не зареєстрованими засобами». А це – 3,5 мільйона кубів – понад половина всіх втрат. Це десятки мільйонів гривень, які губить комунальне підприємство, а покривають усі споживачі міста.

Стокове зображення від Depositphotos

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook