Виставка творів Георгія Верейського відкрилась у хмельницькому музеї

Вернісаж виставки творів легендарного проскурівчанина Георгія Верейського «Вперед у минуле» відкрилась у Хмельницькому обласному художньому музеї, в рамках арт-проєкту інституції «Кабінет графіки».

Ще у далекому 1980 році у нашому місті урочисто відкрився унікальний іменний музей видатного графіка, дійсного члена Академії мистецтв СРСР, лауреата Державної премії, заслуженого діяча мистецтв, народного художника Російської Федерації (РРФСР), народженого в Проскурові (тепер Хмельницький) Георгія Верейського, експозиції якого б позаздрили кращі музейні інституції бувшого СРСР та світу.

На жаль, через аварійний стан будівлі, у 1987 музейну установу, яка на той час була частиною обласного краєзнавчого музею, довелось закрити. Фондову збірку колишнього  музею Верейського у 1989 році передали до Хмельницького обласного художнього музею. Так, фондове поповнення склало понад 2 тисячі одиниць, серед яких живописні й графічні твори майстра, меморіальні речі, поліграфія, альбоми, плакати тощо. І якщо власні мистецькі доробки до рідного Проскурова-Хмельницького ще за життя передав сам художник, то вже після смерті митця у 1962 особисті речі з кабінету, творче приладдя, серед якого офортні й ксилографічні дошки й декілька останніх робіт – передала до рідного містечка чоловіка вдова Верейського.

• 

• 

Життя художника Верейського було насиченим подіями й випробуваннями, вартими якщо не роману, так точно кінематографічного шедевру. І хоча у багатьох джерелах Георгія Верейського називають видатним російським митцем, художник народився у нашому місті, тогочасному Проскурові. З раннього дитинства хлопчик був здібний до малювання, тож знаний педагог і художник Єгор Шрейдер зрадив своїй традиції – викладати художню майстерність виключно дорослим й прийняв на студіювання юного Георгія.

• 

• 

Саме у студіях Шрейдера, який сам отримав освіту в Мюнхені, жив у 1860-х рр. у Парижі, Георгій Верейський підхопив основне правило педагога – творення виключно з натури. Так, його вчитель вимагав від учнів правильно будувати композицію та промальовувати форми предметів. Варто зазначити, що у цьому майбутній світовий художник досяг довершеності, адже постійно шукав шляхи самовдосконалення й професійного зростання.

• 

Вже у 1904 році юний митець став експонентом весняної виставки в Харкові, його роботи гідно оцінили колеги й більш досвідчені митці.

Відвідавши у 1905 році Санкт-Петербург, молодий митець став свідком подій «Кривавої неділі» – насильницького розгону ходи місцевих робочих до Зимового палацу. Спогади про цю подію довго не давали Верейському творити, натомість пробудили в митці характер бунтівника. Так, взявши участь в одному з повстань, митець потрапив під арешт. 

Невдовзі за допомогою підробних документів Георгій Верейський емігрує до Німеччини, пізніше відвідує Австрію та Італію, де знайомиться з новими тенденціями розвитку європейського мистецтва, що можна прослідкувати в його творах цього періоду. Особливо зворушує мистецьке серце Верейського графічна майстерність Тулуз-Лотрека.

• 

 Врешті-решт у 1917 році митець переїздить у Санкт-Петербург, де, здобувши юридичну освіту, цілком віддає себе мистецтву. Далі буде співпраця з журналом «Театр і мистецтво», який дасть Верейському широкий діапазон сюжетів й героїв творів – від зіркових балетних акторів до окремих сцен вистав.

• 

Митцеві були підвладні всі тогочасні техніки, в яких він досягав високої майстерності й довершеності виконання: живописні роботи олією, темперою, аквареллю. Крім того, до досягнення специфічних ефектів й стилізації – Верейський вигадував власні творчі секрети – в малюнок пером вносив розмивку тушшю, використовував кольорові олівці, змішану техніку акварелі з графітом або туші з кольоровими олівцями.

У своїх творах митець зображав оточуючий світ з усією уважністю та докладністю.

• 

Хоча митець Верейський завжди цікавився новими віяннями, у творчості він опирався на конкретні спостереження. Робота з натури була основою його творчості: живила фантазію, відточувала майстерність. Художник ніколи не переносив все побачене на аркуш – аналізував, відбирав, намагався проникнути в саму суть, схопити щось найважливіше. В пейзажі – передати найтонші, інколи ледь вловимі нюанси стану природи.  В рисунку він ішов до лаконічного, вивіреного і водночас вільного малювання. В портреті розкривав духовне багатство людини. Якими б не продуманими були роботи Г. Верейського, вони, наповненні життєвої снаги. В них завжди знаходиш живе сприйняття світу художником, – розповіла на відкритті експозиції кураторка виставки Людмила Сковерко.

У виставці «Вперед у минуле» представлені графічні роботи майстра від ранніх підліткових замальовок до начерків останніх років життя. Крім того, тут можна наживо побачити творчий інструментарій Верейського, зокрема мольберт, на якому творив художник понад півстоліття.

• 

• 

Головне, що мене приваблює в роботі над портретом, – говорив Георгій Верейський, – це думки і почуття людини, її відчуття, її свідомість і психологія. Насправді чи не найважливіше за все в мистецтві портрету зобразити живу думку.

Гості виставки зможуть не тільки побачити довершену графіку митця в портретах, пейзажах, жанрових сценах й натюрмортах, але й прослідкувати за зміною деяких героїв представлених робіт з віком. Або ж знайти в експозиції предмети, які ніби подорожують з картини у картину. Ще одним нюансом, на який варто звернути увагу, є печатка цензора, яка присутня на кількох творах. Це означає, що портрети героїв цих робіт друкувались у досить серйозних виданнях. Чи парадні портрети відомих особистостей, прикрашені філігранними факсиміле. 

• 

Навіть для поціновувачів легендарних снопів Моне, у виставці знайдеться їх авторський відповідник майстра Верейського.  

Побачити твори Георгія Верейського можна у Хмельницькому обласному художньому музеї до 28 травня.