Хмельницька гімназія №1 перетворилася на хаб для переселенців
У хмельницькій гімназії №1 наприкінці березня створили центр для тимчасового перебування переселенців. Проте шкільний заклад став більше, ніж просто місцем для ночівлі. Тут завдяки спільним зусиллям влади та доброчинців вдалося створити хаб, де люди з різних регіонів України можуть відпочити, поїсти, помитися й навіть розважитися.
На шкільному подвір’ї тепер багато автівок. На одній з них – емблема червоного хреста. Звідти волонтери вивантажують чергову партію допомоги. Це набори із засобами гігієни, які зручно брати із собою в дорогу. Хмельницька міська організація товариства Червоного Хреста – одна з ініціатив, які долучилися до створення умов для переселенців у гімназії. Частково забезпечили заклад ліжками, матрацами, ковдрами, засобами гігієни. Тамтешні волонтери передали в гімназію і дві сучасні пральні машини.
На постійній основі в міській організації Червоного Хреста працюють 12 волонтерів. Інші хмельничани періодично долучаються в моменти прибуття вантажівок з гуманітаркою. Найчастіше допомога надходить з Польщі.
Польські громади з різних міст створили центри збору допомоги. Її відправляють у Львів. Звідти ми забираємо до Хмельницького регіону. У нас сьогодні є відділення Червоного Хреста у Шепетівці і Кам’янці-Подільському. Двічі на тиждень до цих міст курсує наш автомобіль з гуманітарною допомогою, де вона передається нашим волонтерам і розподіляється між тими верствами населення, яким вона найбільше необхідна, – пояснює волонтер Хмельницької міської організації товариства Червоного Хреста України Олександр Панченко.
А почалося все з того, що наприкінці березня до гімназії прийшли декілька активістів з пропозицією облаштувати в закладі спальні місця для переселенців, згадує директор закладу Святослав Ратушняк. Це були волонтери благодійної організації “Шанс на життя” і представники швейцарського фонду з протимінної діяльності FSD.
Спочатку пропозиція була така: облаштувати 100 спальних місць у спортивному залі на матах. Але ми визначили, що у таких умовах буде важко людям. Тому вирішили прибрати меблі з 12 великих навчальних аудиторій і саме там надати можливість проживати переселенцям, – каже Святослав Ратушняк.
У великій аудиторії на першому поверсі мешкає переселенка з Лисичанська Ольга Новікова. Жінка довго не хотіла залишати чоловіка, літніх батьків і дім, де в неї живе багато тварин. Виїхала, коли снаряд зніс в сусідньому будинку три верхні поверхи. Разом зі своїм півторарічним собакою породи хаскі на прізвисько Шейх, якого вона називає дитиною, до Хмельницького діставалася півтори доби. Найдовше – поїздом.
Гуляти на зупинках з твариною не дозволяли. Але під час подорожі собаці дали побігати коридором вагона. Зараз схудлий Шейх відпочиває і грається подарованими йому тут м’якими іграшками. А Ольга Новікова планує вирушати з Хмельницького за кордон.
Довго не хотіли залишати дім, не були впевнені, як собака перенесе дорогу. У мене знайомий працює в Литві і теж вивозив сім‘ю. Він сказав: їдь у Хмельницький. Там дуже гарні волонтери, все добре організують, – розповідає Ольга Новікова.
Ірина Олександрівна із села Барвінкове Ізюмського району не пам’ятає дату, коли приїхала у Хмельницький. Згадує тільки, що це була неділя. Ніч перебула на залізничному вокзалі, звідки її забрали волонтери й привезли до гімназії.
Нам сказали залишити Барвінкове, тому що будуть гарячі бої, і щоб ми не заважали нашим військам. Щойно ми приїхали сюди, як рідні повідомили: в нашому селі великий снаряд впав біля будинку культури, у хатах збило дахи, поранило сім’ю. Зараз відсотків 70% селян виїхали. В деяких людей є корови, й вони не хочуть залишати худобу. Інші не можуть виїхати за станом здоров’я. Тут волонтери прийняли нас, як рідних, дуже смачно готують, дуже гостинні. Сподіваємося, гаряча фаза війни закінчиться якнайшвидше. Можливо, поки побуду тут, а можливо, поїду в Чехію, де в мене син, – розмірковує пані Ірина.
Одні з ініціаторів створення в гімназії центру для тимчасового перебування переселенців – активісти благодійного фонду “Шанс на життя”. До гімназії волонтери створили такий же заклад на базі готелю “Шанс” у мікрорайоні Озерна. Також доброчинці займаються вивозом переселенців до польського й румунського кордонів. Вони ж встановили в гімназії душові кабіни й фільтри для води. Крім того, власними силами забезпечують всіх переселенців харчуванням, надають одяг, засоби гігієни та корм для домашніх тварин.
Директор організації Максим Блажкун за 10 років відвідав 119 країн. Жив у Польщі, Великобританії, Італії, США. Останнім часом працював керівником великої біржи криптовалют у Дубаї. Чоловік підкреслює: він – умовний директор, адже до створення фонду причетні багато небайдужих українців.
Благодійний фонд включився у допомогу з перших днів після вторгнення. А деякі його волонтери допомагають ЗСУ протягом всієї російсько-української війни. З часом ми масштабувалися, а 17 березня зареєструвалися юридично. Наразі на фонд працює 300 волонтерів, він має осередки в інших країнах. 80% допомоги надходить з-за кордону, 20% – від місцевих активістів. Велика допомога – від “Карітасу”, від католицької парафії “Христа Царя Всесвіту”. А також – від “Червоного Хреста” з Хмельницького, який нам надав частково ліжка, ковдри, подушки. А у перший день – памперси й харчування швидкого приготування. Денис – хмельничанин, який багато років живе в США – дав гроші на пальне. Допомагають і спортсмени. Наприклад, регбісти, – розповідає Максим Блажкун.
До організації побуту у хабі для переселенців долучилися й представники швейцарського фонду з протимінної діяльності FSD. Наразі організація, яка від 2016 року займається гуманітарним розмінуванням на Донбасі, змушена призупинити свою основну діяльність. Натомість активісти тепер забезпечують благочинців паливом й необхідним приладдям для їдальні хабу.
Організація FSD надала допомогу, встановивши два водонагрівачі. Для того, щоб переселенці, приїжджаючи сюди, могли помитися. Також придбали посуд та мікрохвилівки для їдальні, встановили кулери, щоб люди мали цілодобовий доступ до питної води, – розповідає представниця фонду Юлія Кателік.
Про ліки для мешканців хабу подбала громадська організація “Правова Ліга”. Мати учня гімназії Аліна Скоромохова забезпечила дітей з інших регіонів України іграшками й засобами гігієни. Батьки гімназистів передали для навчання учнів 6 ноутбуків. В бібліотеці навчального закладу створили ігрову кімнату з мультибордом і настільними іграми. У спортивному залі встановили тенісні столи. Також діти мають можливість грати у бадмінтон, футбол та волейбол.
Ми до гімназії зарахували понад 40 дітей-переселенців з 5 по 11 клас – з Маріуполя, Харкова, Києва Чернігова, Сєвєродонецька. Ми їм дали підручники, під’єднали до системи classroom, вчимося онлайн, – каже Святослав Ратушняк.
Заклад у гімназії призначений для тимчасового перебування протягом однієї-трьох діб. Проте деякі переселенці живуть тут і довше. Волонтери міської організації Червоного Хреста закликають підприємців допомогти з продуктами. Зокрема, з консервами. А фермерів просять дати можливість доброчинцям придбати крупи за гуртовими цінами.
Досвід у журналістиці близько 20 років. У різні часи працювала для інформагентства “Контекст-медіа”, “Суспільне Поділля”, МТРК “Місто”, газети “Експрес”, Громадського радіо, сайтів “Поділля news”, news.km.ua, “Новини Хмельницький”. Блогерка у “Хмельницький постовий”. Учасниця проєкту “Голос місцевих ЗМІ”. Авторка віршів.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook