Поки дорослі займаються волонтерством, 9-річна переселенка з Києва Мілана, яка у столиці до війни серйозно займалася танцями, продовжує репетиції. Навіть коли звучить сигнал повітряної тривоги, дівчинка не полишає улюбленого заняття – танцює навіть в укритті, розташованому в освітньому центрі у Теофіполі.
9-річну Мілану та її молодшу сестру батьки, рятуючи від бомбардувань та обстрілів, в перші дні війни привезли з Києва на Хмельниччину. Підтримку родина знайшла в освітньому Гончаренко центрі у Теофіполі. Наразі він працює як волонтерський хаб. Поки дорослі плетуть маскувальні сітки та сортують гуманітарну допомогу, юна Мілана продовжує репетиції.
В Києві я любила гратися з подружками і танцювати. Мій улюблений танець – вальс. Я його тут і репетирую. А нашим захисникам хочу побажати, щоб у них все вийшло. І ми перемогли швидше, – каже Мілана.
Бомбосховище, куди під час тривоги спускаються волонтери, які працюють у центрі, розташоване в його підвалі. Поки дорослі чекають сигналу «відбій», маленька танцівниця продовжує репетирувати в укритті. Навіть на такі імпровізовані тренування Мілана одягає яскраву сукню та спеціальні туфлі.
Своїм прикладом дівчинка надихає усіх, хто приходить в освітній центр. Наполегливість Мілани вражає і дорослих, і дітей. Малеча, спостерігаючи за юною танцівницею, повторює за нею рухи і також намагається танцювати.
Волонтерський простір почав допомагати фронту у перші дні війни. На заклик команди центру відгукнулися чимало небайдужих, які допомагали з продуктами та іншими необхідними речами. Наразі тут продовжують приймати допомогу та відправляти її туди, де вона найбільше потрібна. Наразі вже кілька тонн гуманітарної допомоги доставлено, зокрема, на південний напрямок.
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
Читати інші новини







