На Хмельниччині провели в останню путь 14 військових

Протягом тижня у різних куточках Хмельницької області прощалися з військовими, які загинули, захищаючи Україну. В останню путь проводили українських захисників на Городоччині, Білогірщині, у Шепетівці, у Зіньківській, Волочиській та Славутській громадах. Також прощалися з військовими у Жванці та Летичеві, на Ямпільщині та в Новоушицькій громаді. Трьох військових поховали у Хмельницькому. Пом’янули і пенсіонера органів внутрішніх справ Хмельниччини, який знайшов останній спокій на батьківщині – у Рівненській області.

З двома військовими прощалися у Білогірській громаді.

• 

У селі Калинівка провели в останню путь 28-річного Максима Фонтоша, який загинув на Київщині.

Чи не найзапеклішими боями в боротьбі проти окупанта стали баталії на Київщині, де ворог зазнав значних втрат. Результат – Київська область звільнена, у тому числі й ціною самопожертви нашого земляка з Калинівки Максима Фонтоша, життя якого було обірване агресором в селі Дмитрівка Бучанського району, – повідомили у громаді.

У селі Сушівці попрощалися з В’ячеславом Салагацьким, який загинув на Харківщині.

• 

З початку квітня райони поблизу міста Ізюм перетворились на справжнє пекло для наших захисників. Проте, попри безперервні атаки, ворог так і не зміг наблизитися до Краматорська та Слов’янська, багато в чому завдяки героїчним діям та самопожертві українських військовослужбовців, серед яких був і наш земляк, життя якого обірвалося в селі Курулька Барвінківського району, – повідомили у громаді.

Мешканці села Кремінна, що у Городоцькій громаді, проводжали в останню путь Віктора Шкромиду.

• 

Виховували Віктора бабуся з дідусем у рідному селі. Він мав чимало талантів, але вирішив стати військовим, тож, підписавши контракт, приєднався до лав Збройних Сил України. Віктор Шкромида був стрільцем відділення охорони взводу охорони однієї із військових частин ЗСУ. Життя військовослужбовця обірвала ворожа ракета в Одесі.

У селі Чухелі, що у Волочиській громаді, в останню путь провели Олега Хабюка.

• 

По закінченні школи пройшов службу в армії, працював системі Пенітенціарної служби. З 2014 року служив у Збройних Силах України. Був старшим солдатом 25-ї окремої Січеславської повітрянодесантної бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України. Олег Хабюк загинув 6 квітня 2022 року від несумісних з життям поранень. У загиблого військового залишилися неповнолітній син та матір.

У селі Адамівка, що у Зіньківській громаді, попрощалися із загиблим військовим Юрієм Чорним.

• 

У 2014 році чоловік підписав контракт і декілька років захищав країну на східних її рубежах. Згодом повернувся додому, працював у місцевому відділенні Нової пошти. Коли російські війська знову вдерлися в Україну, його мобілізували. І він один із перших знову пішов боронити країну. Зв’язок із Юрієм Чорним обірвався 19 березня, коли він був у Мар’янці. Після тривалих пошуків з’ясувалося, що його поховали на Дніпропетровщині, разом із іншими загиблими військовими. У Юрія Чорного залишилася дружина, син і донька.

У селі Жванець прощалися з Олександром Кириченком, який загинув поблизу Харкова під час обстрілу росіянами з «градів».

• 

Олександр був випускником Жванецької дитячої музичної школи, у класі духових інструментів. Ми пам’ятаємо його завжди усміхненим та життєрадісним, бадьорим та справедливим, чутливим другом і талановитим учнем… Мав багато планів та мрій, чекав на народження сина. Нас охоплює безмежна гордість і водночас нестерпний біль. Тепер ти янгол, наш Сашко, – написали у Жванецькій громаді.

У селі Голики, що на Славутчині, провели в останню путь 22-річного солдата Віталія Погорільчука.

• 

В 2020 році Віталій пішов служити за контрактом до Збройних Сил України у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Виконував завдання в районі ООС. З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України вступив в бій з ворогом.

В ніч з 25 на 26 лютого 2022 року проявив хоробрість – під час обстрілів вивозив поранених товаришів з поля бою поблизу Шилової Балки Бериславського району Херсонської області. Ворожий СУ-25 влучив прямим попаданням в БТР-80, в результаті чого Віталій отримав поранення, несумісні з життям, – повідомили у пресслужбі Славутської міської ради.

Попрощатися із загиблим військовим прийшли жителі сіл Голики і Варварівка, бойові побратими та славутчани. Поховали Віталія Погорільчука з усіма військовими почестями.

Не витримало серце під час виконання обов’язків військової служби у солдата, старшого водія-гранатометника шепетівчанина Олега Глушка.

• 

Поховали загиблого військового у рідній Шепетівці.

На Хмельниччині знайшов останній спочинок молодший сержант Володимир Козачище, уродженець Волновахи.

• 

Сім’я військового, рятуючись від війни, переїхала на батьківщину своїх друзів, у Летичів. Сам Володимир залишився у Волновасі, де служив у складі підрозділу 105 територіальної оборони, повідомляє видання Волноваха.City. Загинув під час запеклого бою за населений пункт.

У селищі Ямпіль попрощалися із Віталієм Карпенком, який загинув у Бучі.

• 

На по­чат­ку втор­гнен­ня ро­сій­ських вій­ськ в Україну він приєднався до лав те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни. Зв’язок з Віталієм обірвався 4 бе­рез­ня. Після цього протягом місяця звісток від нього не було.

Ми всі шу­ка­ли те­бе і ві­ри­ли, що ти жи­вий і ско­ро при­їдеш додому. Те­бе вби­ли в міс­ті Бу­ча, ко­ли ти бо­ро­нив свій край від на­ва­ли ро­сій­ської ар­мії, – процитувало слова рідних загиблого військового видання “День за днем”.

Віталію Карпенку назавжди залишиться 28 років.

У Новоушицькій громаді провели в останню путь загиблого мешканця села Песець 43-річного Олександра Ковальчука.

• 

Після навчання у школі та служби в армії Олександр Ковальчук у рідному селі працював трактористом в агропідприємствах. З початком війни проти України пішов воювати. Загинув Олександр Ковальчук під час бойових дій у Запорізькій області.

У Хмельницькому прощалися з трьома військовими.

• 

Олександр Самофалов у мирному житті був будівельником. З 2015 року захищав Україну у зоні АТО, згодом – в ООС. Коли російська армія почала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, Олександр знову пішов захищати її кордони.

Немає більшої любові, ніж та, коли хто душу свою покладе за друзів своїх, – сказав під час церемонії прощання із загиблим військовим капелан Даниїл Тарнавський.

У 46-річного Олександра залишилися батьки, дружина і донька.

В останню путь провели і 33-річного Романа Мукомелу та 40-річного Дениса Садовського. Професійні військові загинули, захищаючи країну, її територіальну цілісність та Незалежність.

Всього від початку війни Росії проти України у Хмельницькому поховали 24 військових.

Про ще одну втрату повідомили у поліції Хмельницької області. В боях за Україну загинув пенсіонер органів внутрішніх справ Хмельниччини Анатолій Стрельбицький. Близько 20 років чоловік віддав службі в правоохоронних органах, тривалий час працював у колишніх Деражнянському та Летичівському районах. Наразі у поліції Хмельниччини працює його син Артур.

• 

Анатолій Стрельбицький, після виходу на пенсію у 2016 році, вступив на службу до Збройних Сил України. Загинув у селищі Калинове на Луганщині. Поховали військового на Рівненщині, звідки він родом.

За інформацією сайту Є та пресслужб громад Хмельниччини