З дитячими іграшками та дорослими історіями: як працюють медики мобільних бригад на Хмельниччині

Від початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну Хмельниччина стала гуманітарним хабом та територією, на якій знаходять прихисток мешканці регіонів, де точаться бої, а життя під постійними обстрілами та бомбардуваннями є небезпечним. Однією з нагальних для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) є потреба у медичних послугах. Особливо важливим це питання є для тих, хто оселився на Хмельниччині у селах, де не завжди є не те, що лікарні, а навіть амбулаторії. Такими переселенцями й опікуються медики мобільних медико-психологічних бригад.

Мобільні медико-психологічні бригади – проєкт, який у Хмельницькій області спільно реалізують Норвезький Червоний Хрест та Хмельницька обласна організація Товариства Червоного Хреста України. В рамках проєкту надається медична допомога внутрішньо переміщеним особам у населених пунктах Хмельницької області. Зокрема, огляд лікарів, діагностика, направлення до фахівців. За потреби працівники мобільних бригад надають необхідні медикаменти. Також надаються консультації психолога. Всі послуги мобільні бригади надають за місцем розміщення внутрішньо переміщених осіб безплатно.

До складу кожної мобільної бригади входить сімейний лікар-терапевт, психолог, медична сестра та водій. Іноді, за потреби, долучається гінеколог. Більшість лікарів, які працюють у бригадах – переселенці. Такою була основна ідея започаткування проєкту мобільних медико-психологічних бригад. З одного боку – медики, які втратили роботу через евакуацію, мають можливість продовжувати практику. З іншого – їм простіше знайти спільну мову з тими, хто, так само як і вони, змушені були залишити рідні домівки та шукати безпечних місць по всій Україні.

Наразі на Хмельниччині таких мобільних медико-психологічних бригад працює вже 8. Обслуговують вони населення у 33 громадах області. Як працюють «мобільні медики» розповіла лікарка з Луганщини Наталя Лещова, яка очолює мобільну медико-психологічну бригаду №2.

У громади Хмельниччини медики мобільних бригад приїздять за попередньою домовленістю. У деяких громадах побували вже не раз. В цьому полягає один з принципів роботи бригади – відстежувати стан пацієнтів, так, як це робилося б у звичайному медичному закладі. Особливо це важливо, коли йдеться про роботу психолога, оскільки однією консультацією тут, як правило, не обходиться. Проте не менше важливою є й робота терапевта, який може відслідковувати стан пацієнтів та коригувати за потреби призначене їм лікування.

Люди щасливі, що їм приділяють увагу. Ми їздимо у різні громади, і скрізь чуємо лише слова подяки. Буває й таке, що люди спочатку відмовляються від допомоги. Часто так поводяться чоловіки, яких приводять на прийом їхні дружини. Вони кажуть: “Мені нічого не потрібно, я нічим не хворію”. Тоді доводиться шукати компроміси. Зрештою, вони таки погоджуються та отримують необхідну консультацію, – розповідає пані Наталя.

Та додає: в її практиці не було таких випадків, щоб не вдалося знайти спільну мову з людьми. Навіть ті, які спочатку налаштовані негативно, згодом не лише погоджуються на огляд, а й приходять вдруге, втретє.

Часто доводиться вдаватися до хитрощів, коли йдеться про роботу з дітьми. Їх потрібно зацікавити або замотивувати, аби вони погодилися на те, щоб лікар їх оглянув.  

Був цікавий випадок у Волочиську. Привели на прийом чотирирічну дівчинку, яка ніяк не погоджувалася, щоб лікар її оглянув. Довелося домовлятися з малою: якщо вона погодиться, щоб я її послухала, то наступного разу зі мною приїде зайчик і буде з нею жити. Тож коли повернулися у Хмельницький, мені довелося знайти іграшкового зайчика та під час наступного візиту везти його у Волочиськ. Ви би бачили очі дитини, коли вона побачила цього зайця! Це було так зворушливо… – розповідає пані Наталя.

Та додає: досить часто вона бере з собою на виїзд дитячі іграшки, адже вони завжди можуть стати у нагоді. Як з маленьким хлопчиком, якому подарували іграшковий вертоліт.

Хлопчик погодився, щоб я його послухала, але ніяк не хотів глибоко дихати. Тож довелося просити його дмухати на вертоліт так, щоб лопаті крутили. Ото вже він старався! А я почула все, що мені було потрібно, – каже лікарка.

Що до дорослих пацієнтів, то іноді заради того, аби надати їм допомогу, доводиться вносити корективи у традиційний графік роботи. Як це сталося днями в одній з громад на Ярмолинеччині.

Ми вже закінчили прийом, коли до нас звернулися лікарі та попросили оглянути родину, яка приїхала з Маріуполя. У родині з 5 осіб – двоє пенсіонерів та двоє інвалідів. Дістатися до місця прийому вони не змогли через погодні умови, тож ми поїхали до них додому. Хоча за правилами ми повинні оглядати пацієнтів лише на узгодженій локації. Проте іноді з правил бувають виключення, – розповіла Наталя.

Іноді під час прийому медикам мобільних медико-психологічних бригад вдається поговорити не лише про хвороби, а й дізнатися трохи про випробування, які випали на долю людей. Як от ця родина, яка до переїзду на Хмельниччину у рідному Маріуполі провела 45 днів у підвалі, не виходячи з нього. 11 днів очікували місця в транспорті для виїзду на неокуповану територію. Ще чотири дні провели в дорозі. Зараз люди у безпеці, але оговтуватися від пережитого їм доведеться ще довго.

І таких історій медикам доводиться чути чимало, адже працюють вони щодня, крім вихідних, у різних куточках Хмельницької області.

Щотижня ми їздимо в різні села та міста у різних громадах. Людей попередньо повідомляють про приїзд бригади, тож вони можуть підійти та отримати консультацію лікарів. Я думаю, що наші візити суттєво допомагають людям, адже вже бачу позитивні результати у тих, ким ми опікуємося постійно, – розповідає Наталя.

Працюють разом з медиками мобільних бригад і волонтери проєкту психосоціальної підтримки, який курується Датським Червоним Хрестом. Вони займаються з дітьми, поки батьки чекають на прийом лікарів. Наразі медики мобільної бригади, яку очолює Наталя Лещова, в кожній громаді консультують в середньому 30 осіб. Тож коли чимало з них приходить з дітьми, допомога волонтерів дуже потрібна.

Історію Наталі Лещової, яка 24 лютого виїхала під вибухами ракет із Лисичанська Луганської області, дивіться у відео каналу Наголос.