Єдиний консервний завод на Хмельниччині працює на повну потужність

Консервний завод у Хмельницькому районі має потужність до 10 мільйонів банок в рік, його асортимент складає більше ніж 50 видів продукції. У довоєнний період тут виготовляли близько семи десятків різних видів продукції. Воєнний час змінив плани – тепер левова частка товару розрахована на військових та жителів прифронтових регіонів.

Ми зменшили кількість виробництва «солодкої» групи, а натуральні консерви, м’ясні консерви значно збільшили. Маємо проблеми з поставкою свіжої сировини – горох, ягоди тощо. Через збільшення ціни на транспортні витрати ціна зросла приблизно на 15-20 відсотків, на деякі види – на 40, – коментує директор заводу Володимир Гуменний.

Суттєво ускладнилася і логістика збуту консервів. Рятує співпраця з великими супермаркетами та їхніми замовленнями. Транспортні витрати займають близько 12 відсотків від вартості продукції. За словами керівника підприємства, це дуже велика цифра.

Це виробництво – одне з найдавніших в області, та на сьогодні залишилося єдиним з 16 заводів, що працювали на Хмельниччині.

Попри війну тут намагаються весь заявлений у виробничій програмі асортимент продукції. В перші місяці нападу тут працювали без вихідних. Тепер же – за шестиденним графіком. Наразі завод завантажений на 95-98 відсотків своєї потужності.

Торік на заводі законсервували 700 тонн огірків. Цього року – лише 62 тонни. Але сподіваються на другий, осінній врожай, який обіцяє бути кращим. А щодо вартості готової консервації, то поки залишили її на довоєнному рівні, зменшивши рентабельність підприємства.

Попри здорожчання тари на 60 відсотків, а кришок – у півтора раза, в колективі обіцяють максимально довго стриматися від підняття ціни.

Також тут мають свою філософію.

Немає продукції, яка не продається. Є поняття «нема продукції», – озвучує її Володимир Гуменний.

Війна змусила почати сезон на заводі з каш та консервів. Потому взялися за овочі, ягоди та фрукти. Попри всі труднощі в умовах війни, завод з 75-річною історією та пів сотнею працівників стоїть на своєму – економічно-гастрономічному фронті.