Хмельничани, які мешкають в будинках з даховими котельнями, залишилися без газу

Дахова котельня – це економно. Так ми всі чули. ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків) – це комфортно. Так нас переконували. Заперечувати щодо економно-комфортного життя не будемо, але з 1 вересня мешканці саме цієї категорії будинків залишилися без газу.

Як розповів голова правління ГО «Хмельницька асоціація ОСББ» Євген Щербанюк, нині газопостачання припинено для понад десятка будинків такого типу в обласному центрі та для сотень – по всій Україні.

Причина? Чергові ігрища НАК «Нафтогаз України» із заключенням-перепідписанням чергових договорів-угод із клієнтами-споживачами. Наразі добіг кінця короткостроковий літній контракт з «Нафтогазом», а нові угоди не готові до підписання. Аби не спотворювати нюанси бюрократичних колізій, процитуємо роз’яснення Євгена Щербанюка, яке він надав у вайбері мешканцям будинку, що залишився без газу:

«1 вересня ми тимчасово відключаємо котельню через закінчення терміну дії договору. Якщо ми будемо брати газ і надалі – то його ціна буде більше 175 гривень за куб. м. (ціна постачальника останньої надії, на якого нас перекидають автоматично).

 Нафтогаз Трейдинг (той Постачальник, який визначений Кабінетом Міністрів України як єдиний, хто може нам постачати газ по ціні як для населення) штучно затягнув нам підписання нового договору через їхні «хотєлки» з заключенням договору договірного списання коштів як обов’язковий елемент, без якого договір не підпишуть. ХОЧА вступив в силу Закон України, яким заборонено вимагати від ОСББ цих договорів…

На завтра майже 90% ОСББ з газовими котельнями, які гріють гарячу воду, залишаться без діючих договорів. І будуть перекинуті на ПОН…

В нас суцільні баталії. Буду тримати вас в курсі подій».

Якщо відверто, то бюрократія газівників вражає. В державі війна. Влада підписала мораторій на підвищення цін. Здавалося б, державна компанія «Нафтогаз» мала б спокійно та без метушні надавати послугу, не збурюючи населення.

Але – ні. У травні газівники переколошкали громадян, коли сотні тисяч, якщо не мільйони, споживачів мали бігти та переукладати угоди. Нині – чергові забави з договорами. Сподівання залишається на владу, яка наведе таки лад у цій забюрократизованій царині. З газівниками, що через свою ліниву неповороткість не дають комунального комфорту знервованому війною населенню, треба якось вирішувати.