За “декомунізацію” Булгакова у Кам’янці-Подільському оголосили винагороду

На сторінці громадського руху, який має на меті повне очищення території України від радянської, російської символіки та назв вулиць, пообіцяли нагородити того (або тих), хто демонтує пам’ятну дошку, встановлену на честь російського письменника на навчальному закладі у Кам’янці-Подільському.

Демонтаж пам’ятних конструкцій, встановлених на честь Михайла Булгакова, російського письменника та лікаря, – наступний етап процесу декомунізації в Україні, який наразі активно обговорюють у соцмережах. Поки тривають дискусії щодо цінності Булгакова-письменника, громадський рух “Декомунізація. Україна” уважно стежить за тим, як у різних містах України позбуваються згадок про нього.

Останні місяці “булгаковосрача” гарно проілюстрували, наскільки ще багато людей не готові усвідомити цінність і самобутність нашої нації. Не оглядаючись на “рускіх пісатілєй”, “рускую культуру” та не шукаючи захист для україноненависників під соусом “он же кієвлянін!!” – прокоментували ситуацію загалом на сторінці руху у соцмережах.

Показали, як відбувається демонтаж в одних містах…

…та як він гальмується в інших.

Так, до прикладу, в Чернівцях пам’ятна дошка розміщена на фасаді обласної лікарні. За її демонтаж у “Декомунізація. Україна” пропонують нагороду.

Аналогічно винагороду пропонують і тому (або тим), хто наважиться демонтувати пам’ятну булгаківську дошку на фасаді ліцею у Кам’янці-Подільському.

Кам’янець-Подільський, місто де керує націоналістична “Свобода”. Досі не демонтовано дошку Булгакову з фасаду ліцею “Славутинка”. Вже не дивуюся. Аналогічно оголошуємо винагороду за демонтаж, – прокоментували фото.

Щоправда, якою буде ця винагорода – не уточнюють.

До слова, під цим дописом розгорнулася запекла дискусія із взаємними образами, з’ясовуванням стосунків та обговореннями на тему “хто керує в Кам’янці”.

Цитувати коментарі тут ми не будемо. Виняток зробимо лише для одного.

Мене у тому, що встановлені дошки у Чернівцях, Кам’янці, дивує ще й от що. Впевнений, що у цих лікарнях десятиліттями працювали свої місцеві видатні лікарі. Їм меморіальних дошок немає. Єдина – людині, яка випадково опинилася тут при наступі російських окупаційних військ і місяць пропрацювала там військовим лікарем, тобто лікуючи своїх же, себто окупантів. Треба шанувати своїх лікарів, місцевих. Та й взагалі, напрошується ось яка паралель. А якщо з’ясується, що у якомусь із міст, які були окуповані навесні або окуповані нині, у лікарні працював лікарем якийсь їх діяч (у Бучі, до прикладу), який потім, років за 30, стане у них відомим письменником, то у цих містах йому теж треба буде отакі дошки відкривати? Ні, бо це окупанти. А це теж окупанти, зразка 1916 року. Дошку слід прибрати.

До теми: На Дунаєвеччині декомунізували пам’ятник “пролетарському” письменнику

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook