На Хмельниччині чекають звільнених з полону земляків і продовжують акцію «Поверніть Героїв додому»

21 вересня Україна повернула з російського полону захисників Маріуполя, зокрема військових “Азову”. Серед них – 8 захисників та 1 захисниця з Хмельницької області.

Про це повідомив начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Гамалій.

“Наші героїчні воїни, не шкодуючи себе, боронили Маріуполь та “Азовсталь”. Їх намагалися стерти з лиця землі, скидаючи на них бомби, поливаючи їх вогнем артилерії. Але вони вистояли, назавжди ставши прикладом нескореності, сміливості та самовідданості для усього світу. І навіть те, що вони змушені були скласти зброю та потрапили в полон, не змінює факту: їх шалений опір зламав наступальні плани ворога та зберіг тисячі життів.

Азов.Сталь. Українська твердиня, яка завжди буде символом незламності наших воїнів. Саме тому кожен з нас пам’ятатиме той вечір, коли Україна дізналася, що 215 його захисників повертаються додому. І зараз ми з нетерпінням чекаємо наших Героїв на рідній Хмельниччині! А ще щиро молимося за тих, хто досі залишається в полоні. Віримо, що завдяки зусиллям керівництва держави та міжнародного співтовариства вони теж незабаром повернуться до своїх родин!” – написав Сергій Гамалій.

Після медичного огляду на військових чекає реабілітація. Родини бійців пишаються Героями та чекають на зустріч із ними на Батьківщині. Водночас в обласному центрі продовжується безстрокова акція в підтримку українських військовополонених «Поверніть Героїв додому». Про це пише Суспільне.

Дружина звільненого з полону «азовця» Надія Годованюк продовжуватиме приходити до того часу, поки всі військовополонені з «Азовсталі» не будуть повернуті додому: «Важливо підтримувати тих, хто ще чекає. Я сама нещодавно була в такому ж статусі, і знаю, як це важко. Ми повинні підтримувати тих, хто ще не повернувся, підтримувати їхні родини».

Учасниця акції Наталія Паламарчук розповідає, що у її колеги мама парамедик знаходиться в полоні. На цей обмін, на жаль, вона не потрапила. Заради цих людей і потрібно продовжувати приходити на акцію підтримки, адже вони всі мають бути зі своїми сім’ями, вдома.

Олександра, дружина полоненого прикордонника ділиться своєю історією: «Я сподівалася, що і мій чоловік також буде десь там, серед звільнених полонених. Я дуже щаслива, що хлопців обміняли, дуже щаслива за Надю. І, чесно кажучи, я думала для Наді боротьба закінчилася, і її сьогодні не буде. Але Надя тут, волонтери тут, ми з вами тут, небайдужі тут. І ми будемо так збиратися кожної п’ятниці, і робити ще більше. Хлопцям дуже важко, дуже, дуже важко, і тримаються вони заради нас. Дочекаємося всіх, всі поплачемо, обіймемося, всі повернуться додому. Ніхто там не залишиться, бо всі разом, бо ми всі боремося».

Всі новини на одному каналі в Google News  Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook