Головна
Новини
Старокостянтинів – одне з найвідоміших історичних міст Хмельниччини

Старокостянтинів – одне з найвідоміших історичних міст Хмельниччини

24 Вересня 2022 1 055

Одним із найвідоміших історичних міст Хмельницької області є Старокостянтинів. Його у 1561 році заснував князь Костянтин Острозький на місці викупленого села Колищенці.

Спочатку місто називалося Костянтинів. Від 1632 року – Старий Костянтинів. Точної ж дати перейменування на теперішню назву немає. Відомо лише, що місто стали називати так з другої половини XIX століття.

Головна тутешня родзинка – замок князів Острозьких, розташований у місті злиття річок Случ та Ікопоть. Його спорудили у XVI ст. для забезпечення контролю над торговими шляхами та захисту від татарських вторгнень на Волинь.

Директор музею “Старий Костянтинів” Іван Горда розповідає, що князь Василь Костянтинович Островський мав на меті не лише захистити територію, а й прагнув культурно вкорінити свій рід на цій землі. Тому він займався писемністю, мав духовну академію та школу. Дозволив тут існувати всім конфесіям. У його володіннях були єврейські та польські храми, мечеть.

Будівництво мурованої твердині тривало протягом 10 років – від 1561 до 1571 року. Замок спорудили з цегли та місцевого вапняку й пісковику. З боку міста до фортеці вів міст. Спочатку звели оборонну башту з прибудованим палацом неправильної форми – донжоном на заході та церквою на сході. У церкви товсті стіни й вузькі вікна, а з північного боку – монументальна прибудова, схожа на башту. Замок мав 31 гармату, товщина стін першого поверху – майже 2 метри, другого – понад метр. Стіни замку оточили муром. За ним викопали рів, що наповнювався водою.

“Фактично вся ця територія стала островом, і це був чисто оборонний об’єкт. У XVIII столітті він свою оборонну здатність втратив, у зв’язку з тим що змінилися види озброєнь. Він залишався військовим об’єктом, фортифікаційним місцем дислокації військових”, – зауважує Іван Горда.

Комплекс складався з оборонних стін та башт, храму з дзвіницею, магнатського палацу та в’їзної брами на півночі від замку. Під палацом – льохи з колодязями-камерами, що ведуть до ріки. Тут колись були склади для зберігання вогнепальної зброї.

У 90-х роках під час розкопок на лівому березі Случа знаходили різні артефакти, фундаменти до 3 метрів вглибину під землею. На території замку знайшли піч, у якій випікали цеглу для будівництва оборонної споруди.

Не всі замкові споруди збереглися донині. З п’яти веж лишилося тільки дві. Також зруйнувалося приміщення їдальні. Немає насипних валів з боку річки Ікопоть.

Від 1920 до 1954 року тут розміщувався історико-краєзнавчий музей. У 1954 році його розформували. Експонати забрали в Санкт-Петербург (тодішній Ленінград) та до інших музеїв. Відтоді об’єкт почав занепадати.

У радянські часи тут був і засолювальний цех, і школа ДОСААФ. А з 80-х років – взагалі нічого. У 1995 році міська рада взяла об’єкт на свій баланс. Тут організували охорону, а представники Кам’янець-Подільського педінституту зайнялися розкопками. Ще більше коштів в об’єкт почали вкладати після 2004 року.