Вчора, 14 березня у київському Музеї Івана Гончара відкрилася унікальна фотовиставка «Повернути історичну пам’ять», що присвячена старовинним українським цвинтарям. Це спільний проєкт Музею та ГО «Україна Інкогніта». Серед світлин є й ті, що розповідають історію кладовищ Хмельниччини.
Фарбування частини одного з історичних будинків у селищі Антоніни у Хмельницькому районі у соцмережах обговорюють другий місяць. На початку лютого під викладеним фото зібралося чимало різноманітних думок щодо побаченого. Власник будівлі намагався пояснити, чому будинок виглядає наразі так, як виглядає. Здавалося б, питання закрите, але на початку березня фото будинку зі стіною, частина якої пофарбована у рожевий колір, знову пішло «гуляти» мережею, по другому колу збираючи негативні відгуки.
“Покращення” показали у соцмережах небайдужі українці, яких обурила наруга над історичною будівлею у селищі Антоніни у Хмельницькому районі. Йдеться про будинок керуючого маєтком, який наразі перебуває у приватній власності.
Голубі озера – це каскад із восьми більших та декількох менших озер, оточених сосновим лісом та розташованих за 11 км на північний захід від міста Славути поблизу села Стригани Шепетівського району Хмельницької області. Цей об’єкт водно-болотних угідь НПП “Мале Полісся” – гідрологічний заказник місцевого значення «Голубе озеро» приховує у собі неабиякі скарби природи.
Старий єврейський цвинтар у Смотричі Кам’янець-Подільського району досить давній та цікавий. Найдавніші поховання тут датуються ще XVII століттям. Стиль декору різний. Частина мацев мають типове для цього куточку Поділля оздоблення. Тут навіть можна виокремити роботи майстрів, чиї твори одночасно прикрашають цвинтарі сусідніх Купина, Городка, Кузьмина, Тарноруди та Сатанова (одна рука досить легко прослідковується). Є й […]
На Хмельниччині знаходиться один з найкрасивіших куточків НПП “Мале Полісся” – гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Озеро Святе”, унікальний природний комплекс озера, яке формує сфагнові плави, з островом посередині та прилеглими територіями. Водойма є свідком і наслідком давнього зледеніння, адже ця місцевість була прохідною долиною між Волинським лесовим плато та Подільською височиною, по якій стікали льодовикові води.
Днями у міській Ратуші Кам’янця-Подільського у залі Магдебурзького права відбулась презентація путівника Дмитра Ващука та Ігоря Старенького «Кам’янець литовський».
Грибок руйнує пам’ятку національного значення – державний історико-культурний заповідник Самчики. Появу плісняви у палаці спричинило заволоження стін у холодну пору року, відсутність опалення та неможливість виконати реставраційні роботи через призупинення фінансування на момент повномасштабного вторгнення.
На Хмельниччині збереглася унікальна споруда і пам’ятка архітектури – палац Сангушків у Ізяславі на Хмельниччині. Історики стверджують, що колись його порівнювали з французьким Версалем. Про маєток відомий один достеменний факт – приблизно в 1970-ті роки сюди привезли статуї авторства Мікеланджело. Звісно, що дозволити собі купити їх для оформлення свого будинку могла лише дуже впливова і заможна людина.
Палац Крупенських у селі Кривчик неподалік Кам’янця-Подільського на Хмельниччині, де нині розташований психоневрологічний інтернат, безперечно – один із найкрасивіших на Хмельниччині представників палацово-паркових комплексів ХІХ століття. Знайдена під час ремонту у вбиральні кам’яна плита, вкрита арабською в’яззю, викликала неабиякий інтерес науково-краєзнавчої експедиції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (К-ПДІМЗ). Після ґрунтовного дослідження нарешті було розшифровано напис.