новини
Хмельниччина туристична

В Україні запустили проєкт «Бакота в пошуках затопленої спадщини». Його творці хочуть відродити багатовікову історичну й культурну спадщину Бакотського регіону, знищену радянською владою у 1980-х роках під час будівництва Дністровської ГЕС. Проєкт створила громадська організація «Культурний Клуб» за підтримки Українського Культурного Фонду. Партнерами стали ГО ХОМГО «Територія» (фестиваль Respublica) та Староушицька селищна рада. Нині Бакота […]

Українська Атлантида Бакота останнім часом стала одним із найпопулярніших туристичних місць Хмельниччини. З початку року цю місцевість відвідало 100 тисяч туристів. Нещодавно дорогою на Бакоту в селі зі смачною назвою Грушка Староушицької громади на Кам’янеччині відкрився унікальний музей просто неба або, як його назвала авторка найстарішого краєзнавчого сайту України “Замки і храми України” Ірини Пустиннікової, “невеликий етноскансен “Чарівна хата””.

Викуплений восени минулого року особняк адвоката Периторіна, який згодом виявився палацом Гершгоріна, у Деражні, його теперішні власники впорядкували, дослідили, підремонтували. І наразі шукають історичній будівлі нових господарів.

Марусин камінь на Хмельниччині – це енергетичне та заворожуюче місце, де назовні пробивається дух давнини. Мова йде про урочище в селі Великий Олександрів Хмельницького району на лівому березі річки Ушиця, що є геоморфологічним утворенням – скелею у формі великого каменю, який формує вхід до печери довжиною 50 метрів.

Екскурсії, відпочинок на пляжах, риболовля, подорожі Дністром, культурно-мистецький туризм – спектр відпочинкового сезону на Бакоті цього року був досить широким. Тож не дивно, що потік туристів на Кам’янеччину збільшився. За попередніми підрахунками, їх було 100 тисяч, що вдвічі більше, ніж минулого року. Звісно, свій “внесок” зробила війна, обмеживши українцям можливості відпочивати за кордоном та в межах України. Проте й активна робота у тергромаді щодо розвитку туризму дає свої плоди.

Дорогою до Бакоти можна оглянути одну з цікавинок Кам’янеччини. Село Фурманівка знаходиться лише за кілька км від траси Т2317, в надзвичайно мальовничій місцевості.

До 130-річчя відкриття трипільської культури і відзначенню Днів європейської спадщини минулого тижня у приміщенні «Музею старожитностей» експонують колекцію трипільської антропоморфної пластики «Глиняні боги Трипілля» з фондів Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

На Бакоті в селі Гораївка Староушицької селищної територіальної громади на Кам’янеччині з’явився новий мурал під назвою “Земля”. Робота створена киянкою Юлією Абрамовою в рамках резиденції Бакота Хаб 2023. 

Останнім часом невеличке містечко Деражня за 35 км від Хмельницького дивує кількістю наразі маловідомих, проте розкішних історичних місць. Чого вартий лише палац Гершгоріна та пов’язані з ним детективні історії, які стали відомими лише протягом останнього року. Після тривалих досліджень як палацу, так і цілого регіону в контексті культурно-туристичного потенціалу, команда проєкту «Спадщина.UA» визнає, що Деражня претендує на туристичну мекку Поділля. Одне з таких місць – дільниця деражнянського міського цвинтаря та її хрести, які відкриває дослідник та краєзнавець Іван Щурко.

Хранителі Бакоти продовжують знайомити спраглих (в усіх сенсах) любителів подорожувати та пізнавати щось нове з родзинками відпочинкової зони на Кам’янеччині. Цього разу розповідають історію криниці, оповиту легендами.