Церква, залишки городища та винний підвал: чим історично багата Летичівська ОТГ (ФОТО)

Летичівська тергромада в східній частині Хмельницької області багата на історичні локації. Тут є і старовинна однокупольна церква, і залишки городища, і унікальний винний підвал.

Село Новокостянтинів, яким у XVI столітті володів князь Василь Костянтин Острозький, у 1600 році отримав Магдебурзьке право. Місцевих мешканців позбавили податків, дозволили мати шинки та склади солі. Чотири рази на рік тут влаштовували ярмарки. Невдовзі містечко було зруйноване татарами, а в 1623 році привілей був поновлений. Починаючи з 1665 року Новокостянтинів змінив декількох власників, і зрештою землю продали селянському поземельному банку.

Станом на 1900 рік у місті налічувалось 5 тисяч мешканців. У містечку поруч розташовувались три храми різних конфесій – костел, православна церква та синагога.

Після Жовтневого перевороту у Новокостянтинові підірвали гуральню, а вже за радянської влади почали нищити костел.

У селі Свічна розташовується старовинна мурована церква св. Анни, зведена наприкінці XIX століття. Однокупольне приміщення з червоної цегли та чорного граніту має напівколони та дзвіницю. У середині 30-х років XX століття комсомольці розграбували й закрили храм. До руйнації долучилися й нацисти. Під час переправи через Південний Буг вони прихопили дерев’яні церковні балки.

Після війни церкву частково відремонтували та перетворили на комору для зерна. Однак вже у 80-ті роки колгосп припинив використовувати приміщення. Відтоді храм почав руйнуватися швидкими темпами, проте й досі виглядає велично. Від 2013 року церква має пам’яткоохоронний статус.

На території села Кудинка, що також входить у Летичівську громаду, колись існувало літописне місто Кудин, що належало Болохівським князям. На західній околиці села в урочищі Вали збереглися залишки стародавнього городища.

Воно колись використовувалося для оборони від ворожих вторгнень. Нині можна побачити п’ять рядів валів та ровів, які спадають до урвища лівого берега Південного Бугу.

Ще одна відома в громаді локація – Кармалюкове крісло. За легендою, саме тут, поряд із річкою, ховався знаний повстанець Устим Кармалюк. У горі він разом зі спільниками видовбав склеп, де їх не могли знайти.

За понад 12 км від Летичева – село Марківці. Тут у XIX столітті розташовувався маєток графа Олександра Лідерса. Зараз на цьому місці – відпочинковий комплекс. Від старовинної садиби залишилося мало, проте унікальний підвал, де граф, ймовірно, тримав колекційне вино – зберігся. Температура тут протягом року однакова – 14 градусів. Побувати в приміщенні можна й нині.

Детальніше – у матеріалі Хмельниччина туристична