230 днів лютого представили у хмельницькому музеї

Спільна мистецька експозиція двох українських художниць – Віри Гординської (м. Київ) та Марії Владимир (м. Тернопіль) – презентує артистичну рефлексію на понад 230 днів лютого, місяця, який для українців триває від 24-го і до сьогодні.

За кураторським задумом відкриття виставки «230 лютого» мало бути приурочене до Дня захисника й захисниці – 14 жовтня. Саме цього дня виповнювалось 230 днів від початку війни проти України. Проте через масивні атаки ворога відкриття довелось перенести.

Ця виставка презентує реакцію митців на сучасні події – нові реалії, нові відчуття, нові рефлексії. Від розгубленості – до надії й такої бажаної Перемоги. Ми бачимо емоційну риторику двох жінок, які разом з нами проходять всі критичні точки нової української історії, свідками творення якої ми є вже вісім місяців, – пояснює кураторка виставки, заступниця директорки з наукової роботи, мистецтвознавиця Олена Михайловська.

На відкриття, попри небезпеку, завітала одна з авторок, художниця, дизайнерка Віра Гординська. В експозиції виставки розміщені вісім живописних полотен, кожне з яких демонструє піковий момент 8-ми місяців війни, від лютого – з першими обстрілами Києва, до вересня – зі звільненням територій Херсонщини.

Живописний діалог з глядачем зачіпає теми вимушеної еміграції, катування Бучі, знищення українських полів, надію повернути український Херсон і не тільки. Проте цей проєкт для художниці Гординської розпочинався з чорно-білих ескізів, які вона робила під час волонтерства. Лише після перших тижнів війни у пані Віри виникла потреба у кольорі, яку вона втілила у цьому календарі війни.

У кожному з цих творів присутня жінка, але не як якась конкретна персона, а як енергія – багатогранна, потужна, що має на меті підтримати наших мужів на фронті. Це вісім тригерних точок в мені, які виявились найбільш болючими. Вдячна улюбленим митцям, мотиви творів яких надихали. На мою думку, після 24 лютого ми всі обнулились, позбулися зайвих речей, потреб, щоб новими здобути перемогу! – зазначила художниця.

Друга частина експозиції – графічні роботи Марічки Владимир, яка наразі проживає в Косові. І хоча на відкриття художниця не змогла прибути, вона залишила коментар до своїх творів:

На виставці представлені мої роботи, створені під час війни, під час її різних етапів і станів, які були або усвідомлено, або не усвідомлено перенесені на папір. Під час останніх подій тіло, розум і серце пережили концентрацію сприйняття реальності з її теперішнім і потенційними розвитками, такі, які за звичайних умов ми б проживали роками, а то й впродовж життя. Також у деяких роботах зображенні етапи, коли розуміла, що далі так не можна і шукала в собі внутрішню опору, щоб привести себе в рівновагу, аби триматись. Бо тільки якщо я в стані балансу, можна допомогти іншим.

Знищений Маріуполь, іконографічне зображення загрозливого атома, жовто-блакитні скрижалі й антропоморфна постать з Україною в серці – тонкі акварелі художниці насичені водночас болем й світлом надії. Таке поєднання відгукується власними емоціями, пережитими за ці місяці війни.

В одній мистецькій залі твори цих художниць експонуються не вперше. Ще в мирний час, маючи спільне захоплення Сахаджа-йогою, вони створювали арт-проєкти, присвячені пошуку рівноваги з собою, гармонії світовідчуття. Сьогодні ж ці дві жінки промовляють мистецтвом власні історії пізнання й прийняття війни, як рушія нового розвитку й поступу.

Виставка у мистецькій вітальні ХОХМ доступна до перегляду протягом місяця.

Читайте також: «Етюди Кам’янця-Подільського» представили у Хмельницькому

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook