Каналізаційний люк може перетворитися на пастку, побоюються хмельничани

На безіменному спуску від НВО №1 в Хмельницькому жив собі каналізаційний люк. Співочий люк, як називали його місцеві. Але наразі він виглядає не мелодійним, а загрозливо-аварійним, побоюються мешканці.

Співочий він недарма, бо вкладений із якимось люфтом, який дозволяє підспівувати транспорту, що проїжджає через нього. Рухається сучасний самокат – чуємо ніжне дзинь-дзинь. Легковик наближається – очікуємо клац-клац, А коли вже вантажівка важка суне – бух-бах лунає.

Мешканці сусідніх будинків, яких вночі не всипляє ніжна мелодія, а навпаки будить, намагалися знайти власників люка, аби поремонтував. Але міськрада запевнила: не їхній «агрегат», а забудовника.

Як відомо, що приносить зиск – завжди має власника, а клопіткий «товар» -безгоспний. Хіба хочеться забудовнику витрачати час і гроші на ремонт якогось там люку біля будинку, який він колись там здав? Звісно, ні.

Тому так і співав-співає люк місяцями попід вікнами. Але, мабуть, ударна звукова хвиля від мелодії хитає конструкцію, руйнує асфальт. Вже камінці повилазили назовні, стрибають у такт. А може, й не звук, а машини дещо розтовкли люк і викликали занепокоєння у мешканців – діти ж бігають.

«Добре» якщо провалиться він під машиною. А якщо люк перетвориться на провалля під велосипедом-самокатом або під пішоходом? Бо цей безіменний спуск можна вважати транспортно-пішохідним: пересуваються ним усі, включно із котами-собаками.

Лише після трагедії-суду-компенсації відповідальні особи схаменуться та наведуть лад із люком?