За родинним рецептом: хмельничанка поділилася секретом приготування різдвяної куті

Чимало українських родин цього року відзначатимуть Різдво 25 грудня, згідно з європейськими традиціями. Хтось – вперше, хтось – ні. Але всі готуватимуть традиційну різдвяну страву – кутю. В кожної родини – свій рецепт, що передається з покоління в покоління. Одним з таких поділилася хмельничанка Наталя.

У наших предків існувало повір’я: якщо зварити кутю із першими промінцями сонця – в родині цілий рік все буде гаразд, – каже жінка.

Кутя – сакральна для українців страва. Вона супроводжувала нас крізь тисячоліття. Була на святковому столі у найважчі часи. Допомагала відчувати зв’язок поколінь. І залишається з нами і зараз.

Рецептів приготування куті є безліч, але таїнство підготовки до процесу відбувається однаково. З вечора господині готують зерно: очищують його від полови та замочують у воді на ніч.

Кутю треба варити в день святої вечері. І обов’язково варити з самого ранку, – розповідає Наталя.

Жінка для Святвечора готує таку кутю, яку колись варила її прабабуся. Макітра жінці також дісталася у спадок – вона має уже столітню історію. Як і наші предки, господиня перетирає у ній мак.

Малими ми дуже хотіли облизати макогона. Казали: дай, бабусю, облизати. А вона нам казала: ні дівчатка, вам не можна цього робити, бо ваші чоловіки будуть лисі, – ділиться спогадами господиня.

До своєї куті вона додає перетертий мак. Його, каже, шкодувати не треба – чим буде більше маку, тим кутя буде смачніша.

Після цього додає родзинки та горіхи, щоб страва була багатою, та халву. Насамкінець кутю потрібно підсолити. У цій родині мед не дуже люблять, тому господиня варить цукровий сироп. Заливати його потрібно стільки, наскільки ви любите, щоб була густою кутя.

Готову страву в цій родині ставить на святковий стіл наймолодший член родини. За словами Наталі, цю традицію також перейняли від прабабусі.  

За українським звичаєм кутю треба готувати тричі на рік: на Святу вечерю, перед Старим Новим роком і у переддень Водохреща. У ці дні сакральна страва має символічне значення. Проте головним її завданням є вшанування предків.