Місто на Хмельниччині відшукали на мапах епохи Ренесансу (ФОТО)

При усій палкій любові до рідного краю ставлення жителів нашого містечка до самого Городка (Хмельницька обл.) здебільшого нагадує ставлення до недолугого молодшого брата. Він, звісно, улюблений, але попри те «мєлкій» і дивитися хоч якось серйозно на нього неможливо в принципі. Принаймні словосполучення «наш задрипаний Городок» переслідує автора цих рядків чи не з раннього дитинства (а це початок 1970-х років).

Крім того загальновизнану та загальновживану земляками оцінку Городка та Городоччини можна висловити фразою товариша Саахова з відомої кінокомедії про Шурика: «Інтєрєсноє у нас єсть, но только нє в нашєм районє» (цитата по пам’яті, але суть зрозуміла). Втім, тут нічого немає дивного та нового. Досить згадати біблійну істину про пророків та їх вітчизну.

Насправді все з точністю до навпаки. Чудес у нас більш ніж достатньо, просто про них або не знають, або чимось дивовижним не вважають (бо з дитинства звичне).

Але повернімося до «мєлкого» Городка. Так, сьогодні це лише один із чисельних дрібних райцентрів України (наразі вже з додатком екс-). Але у добу Ренесансу (XV-XVI ст.ст.) це було одне з найбільших міст не лише України, але й Європи. Останнє яскраво засвідчують давні мапи. Зокрема карта світу, виготовлена в 1450-х роках венеційським картографом Фра Мавро. Карта вважається найвидатнішою пам’яткою середньовічної картографії. 1450-ті роки, це межа пізнього Середньовіччя та Раннього Ренесансу, тому цей час можна вважати як середньовічним так і ренесансним.

На сучасний погляд ця карта, на якій одночасно зображено увесь Старий Світ (Азія, Європа, Африка) якась дивна та кострубата. АЛЕ! Як згодом з’ясувалося, Фра Мавро дивним чином відобразив вигляд цієї ділянки Землі з далекого космосу! Конспірологи тут кажуть, що картограф примудрився злітати на високу орбіту, реалісти – про потужну просторову уяву майстра.

В ключі нашого дослідження важливо інше. На цій карті вже позначено наш Городок – Hrodcouio. А тепер згадайте, на яких сучасних загальних картах світу (звісно друкованих, а не Гугль-мап, де є й найменший хутір) хоч коли позначали Городок?

Так отож!

Попри це у середині XV століття його вважали вартим уваги, аби показати на загальносвітовій мапі!

Цікава  з точки зору городоцького патріотизму одна з карт Східної Європи з «Космографії» Себастьяна Мюнстера. Представлений примірник швидше за все датований 1550 роком. Це одне з перших джерел, де західноукраїнські землі позначені як «Русь» [Rvussia], а на північному сході від Києва позначена Біла Русь [Rvussia Alba], і вже далі на схід — Московія [Moscovia]. На Поділлі крім Городка бачимо лише Бакоту, Кам’янець та місто Row (Ров)… Це сьогоднішній Бар. До королеви Бони Сфорци, яка його перейменувала на честь рідного Барі, містечко на Рові називали Ров.

Тішить і «Нова карти Польщі та Угорщини» (1560 р.) італійського картографа Джіроламо Рушеллі. Виходячи з цієї мапи на тогочасному Поділлі було усього три міста – Бакота, Ров (Бар) та Городок. Все! Ні Кам’янця, ні Смотрича (першої столиці Поділля, де навіть свої гроші карбувалися) там не позначено.  А от Городок – є! Міст на теренах України, зауважимо, тут теж небагато. 

Згідно цієї карти наш Городок чомусь стоїть на острові посеред легендарного мега-озера (ледь не прісноводного моря) Амадока. Насправді такої водойми ніколи не існувало у природі. Це лише давня географічна помилка, якою ми завдячуємо Батьку історії Птолемею (V століття до. н.е) та Батьку астрономії та географії Клавдію Птолемею (ІІ ст. нашої ери).

Помилка, що за своїми масштабами стоїть на одному щаблі із не менш міфічною Атлантидою (однак Атлантида більш розпіарена) кочувала географічними мапами аж до ХVІІ століття. Причому майже на усіх картах ХV- ХVІІ століть на березі Амадоки зображували лише одне єдине місто – Городок (Grodek, Grodeс, Grodeсks, Hrodcouio)!

Взагалі дивно, чому цей факт досі ігнорується. Бо це демонструє тяглість історії Городка та Городоччини до загальносвітового та загальноєвропейського історичного та культурного мейнстріму (головної течії). Адже тут долучилися Геродот, Птолемей і ціла низка західноєвропейських картографів. Жодне із міст України таким похвалитися не може.

Аби наші земляки хоч трішки би цікавилися історією, то мали би «Амадоку» в назвах магазинів, ресторанів/кав’ярень, підприємств тощо.  Амадока мала би, і сподіваюся стане, головним і визнаним у світі брендом Городка. Про це я вже пишу, принаймні останні років п’ять.

Найбільш же гоноровою для жителів нашого міста є мапа Центральної та Східної Європи Себастьяна Мюнстера (S. Münster, Cosmographia Universalis, Basilia 1572). Згідно цієї карти на теренах сучасної України позначено лише Київ, Луцьк, Львів, Рівне, Кам’янець і… Городок! Все!!!

Уявляєте, наше містечко, про яке за межами Хмельниччини сьогодні мало хто й знає, колись стояло на одному щаблі із Києвом та Львовом! Більш за те, – міста на цій мапі позначено не звичними на сьогодні кружечками, а у вигляді схематичного малюнка (мури, башти, храми). Якими резонами користувався пан Себастьян Мюнстер – невідомо, але він зобразив Городок навіть більшим за Київ!

Отож досліджуйте історію рідного краю і назавжди забутьте оте огидне визначення «задрипаний Городок»…

Дмитро Полюхович

Детальніше з давніми картами, на яких присутні Поділля та Городок можна ознайомитися в інтерактивній експозиції “G-museum“.

Оригінальний текст читайте за посиланням.