Волонтерка Яна Матвійчук про благодійність, фандрайзинг та роботу з вразливими групами людей

Початок повномасштабного вторгнення рф в Україну став новим етапом у житті кожного українця. Хтось пішов на фронт, хтось продовжував працювати на підтримку економіки, хтось почав волонтерити.

Яна Матвійчук займалася волонтерством з перших днів «великої війни». Протягом першого часу бізнес Яни Матвійчук «Арена Конференції і семінари» не працював. Але попри це Яна почала активно допомагати армії, залучати кошти благодійників, замовляти устаткування для армії. Їй вдалося зібрати коштів та купити допомоги нашим військовим та медикам на фронті на понад 100 млн гривень. Ці кошти були витрачені на амуніцію, гуманітарну допомогу та їжу для військових та постраждалих від війни.

У травні 2022 року був заснований благодійний фонд Яни Матвійчук – Women’s Aid International. Фонд надає допомогу вимушеним переселенцям людям з інвалідністю та літнім людям, котрі проживають у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

За час діяльності Фонду стало очевидно, що благодійність – це не лише про допомогу, але й про комунікацію, знання стандартів роботи з вразливими групами людей.

Яна Матвійчук визначає такі вразливі категорії людей, у спілкуванні з якими треба дотримуватися певних правил комунікації. Особливо це актуально в ці часи, коли ми всі стали вразливі, емоційні та потрапляємо від щоденного стресу від новин та подій воєнного часу.

1. Літні люди

Фонд Яни Матвійчук надає допомогу літнім людям, котрі опинилися у скрутному становищі через війну. У роботі з літніми людьми Яна визначає наступні рекомендації щодо комунікації:

• Слухати

У спілкуванні з літніми людьми варто багато слухати і дійсно чути людину, а не лише вдавати зацікавленість у розмові. Якщо літня людина наполягає на якійсь точці зору – не треба намагатися її переконати у чомусь іншому. Це може призвести до конфліктів. Доречнішим буде проявити увагу до поглядів літної людини.

• Підтримувати

З літніми людьми треба бути доброзичливим та спокійним, оскільки ця категорія людей дуже часто переживає негативні емоції. Дружелюбне ставлення може стати доброю підтримкою для літньої людини.

• Комунікувати

Проводьте час з людиною. Поцікавтеся, які захоплення у людини і розділіть їх, проведіть час разом. Навіть звичайне чаювання разом може справити позитивний вплив на емоційний стан літньої людини.

2. Люди з інвалідністю

Через російську агресію в Україні, на жаль, стає все більше людей з інвалідністю. Враховуючи це, наше суспільство має вже зараз вчитися комунікувати з людьми з інвалідністю.

• Вживайте правильні слова та терміни

У жодному разі не можна казати щодо людини з інвалідністю: каліка, інвалід, людина з особливими потребами, людина з обмеженими можливостями, інклюзивна людина.

Дозволено вживати: людина з інвалідністю, людина з фізичними/ сенсорними/ психічними/ інтелектуальними/ментальними порушеннями, людина з порушеннями опорно-рухового апарату, людина з порушеннями рухової функції.

• Не ставте «інвалідність» на перше місце

Людина – це особистість. Не можна ставити «інвалідність» вище особистості.

• Не допомагайте, якщо вас не просять

Не треба самостійно допомагати. Якщо ваша допомога буде потрібна, то вас попросять.

• Не будьте жалісливими

Жаль – це не те, що треба виражати щодо людини з інвалідністю. В жодному разі не кажіть, що ви жалієте людину – це є необґрунтованим.

3. Вимушені переселенці

Станом на грудень 2022 року понад 14 млн українців стали вимушеними переселенцями. Через постійні обстріли та атаки кількість людей, що були вимушені покинути свої домівки, зростає. Багато вимушених переселенців відчули на собі жахи війни: обстріли, окупацію, полон, тортури, смерть близьких… З урахуванням цього треба вміти правильно говорити з постраждалими від війни.

• Не запитуйте про втрату близьких

З зони активних бойових дій, на жаль, змогли вибратися не всі. В будь-якому разі не треба питати у людини, чи втратила вона когось. Якщо з вами таки поділилися, то уважно вислухайте, але не давайте поради.

• Війна – це не табу

Не варто замовчувати тему війни. Якщо ви зустріли людину, яка є вимушеним переселенцем – спитайте, чи є у неї/нього все потрібне для відносно комфортного проживання. За потреби, поділіться інформацією про місця, де можна отримати допомогу.

• Не сприймайте близько до себе гнів

Через стрес, який пережили деякі вимушені переселенці, можуть виникати неконтрольовані спалахи гніву. Ставтеся до цього з розумінням.

Тенденції волонтерства

Яна Матвійчук зазначає, що до повномасштабного вторгнення росії не знала стандартів волонтерства, а тому у своїй благодійній діяльності покладалася на власні моральні засади. І це працювало на етапі фандрайзингу. Але коли Яна заснувала власний благодійний фонд, то стало очевидно, що потрібно більше розумітися на комунікації з різними людьми.

Україна зараз задає тренд на волонтерство.

«У нас в якийсь момент майже вся країна стала волонтерами», – каже Яна Матвійчук.

Але зараз стало зрозуміло, що таке активне піднесення волонтерства відбувалося протягом приблизно трьох місяців.

 «Я сама почала вже бути не такою активною волонтеркою, але війна ж не закінчилася. Треба було продовжувати щось робити, але в якийсь момент виявляється, що проходить запал і з’являється втома – ти не знаєш, що робити. Постійно робити щось на волонтерських засадах – це непросто. Особливо, коли ти один і тебе всі щось просять. Часто навіть так, ніби, ти їм щось винен».

Аби не втратити мотивацію до волонтерства Яна почала читати матеріали на цю тему, досліджувати досвід діяльності благодійної сфери у Європі. Це дуже стало у нагоді, оскільки люди в європейських країнах свідомо підходять до волонтерства, послуговуються стандартами роботи волонтерів. Волонтерство – це служіння і багато украннців вже сьогодні свідомо обирають таке служіння для себе.

Аби підвищити стандарти волонтерської роботи в Україні Матвійчук Яна реалізувала проєкт «Стандарти якісної волонтерської допомоги літнім людям» у межах якого проводилися тренінги для волонтерів. Всього участь у тренінгу «Комунікація з вразливими групами» взяли 4 групи, загалом – 38 учасників. На заняттях тренерка, фахівчиня у сфері соціальної роботи Наталія Тимошенко вчила волонтерів та соціальних робітників уникати емоційного вигоряння, вирішувати конфліктні ситуації, позбавлятися стресу та спілкуватися з різними групами людей.

Важливо те, що втілення такого проєкту дозволило не лише покращити знання стандартів волонтерства, але й розвинути мережу знайомств між волонтерами. Як наслідок – волонтери почали об’єднуватися і створювати власні круті проєкти!

Попри те, що тенденція волонтерити почала згасати – все одно є активні громадяни, які розуміють важливість підтримки армії та постраждалих від війни. Не менш важливо і те, що робота бізнесу в Україні – це теж значний вклад у боротьбу з ворогом, адже кожен порядний бізнес платить податки, дає робочі місця та підтримує економіку. Яна Матвійчук вважає, що представники бізнесу в Україні вже роблять і надалі мають робити вагомий вклад у волонтерство та благодійну діяльність, адже тільки так ми зможемо відстояти нашу свободу!

Публікацію підготовлено за підтримки Європейського Союзу в межах Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства. Публікація відображає позицію благодійного фонду “Women’s Aid International” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.