У Хмельницькому презентували поетичну збірку «2/3 світла»

Спільне поетичне видання двох хмельницьких мисткинь – поетки Ірини Чабанової (Ірця Кошлата) та ілюстраторки Ольги Сидоренко представили хмельницькій громаді.

Концептуально назва збірки декларує мінливість людської натури – її приналежність до обох сторін, як до добра-світла, так і до зла-темряви. Саме у форматі двох «просвітлень», тобто виходу видання напряму до читача було вирішено ідею презентації – у двох локаціях культурного дозвілля.

Так, перша презентація збірки «2/3 світла» відбулась в приміщенні «Просто книгарні» у суботу 18 лютого. А вже в неділю екзистенційну поезію та розповідь авторок про створення видання можна було почути у Хмельницькому обласному художньому музеї.

За словами поетки Ірини або, як вона називає себе у мережі Ірці, збірка мала вийти друком ще на початку 2022 року, проте 24 лютого скорегувало плани обох жінок. Так, ілюстраторка та письменниця Ольга Сидоренко була вимушена поїхати разом з дітьми до Польщі, а Ірина залишилась волонтерити у Хмельницькому. Проте, за кілька місяців Ірина отримала пропозицію від Ольги, щодо продовження роботи над виданням, на що поетка з радістю погодилась.

Я ніколи й не думала видавати власну збірку. Тим паче – під час війни. Але все змінила зустріч з Ольгою Сидоренко. Саме вона не тільки дала “чарівного пенделя”, змінила моє ставлення до власних публікацій, а й проілюструвала цю саму збірку. Проілюструвала так, що це – вже справжній артбук. І саме Оля сказала: “Хто його знає, що з нами буде завтра, а книга залишиться”. В часи війни це звучить до біса мотивуюче, – розповіла Ірина Чабанова.

 Як зазначає поетка, саме поезія все її свідоме життя була ліками й відрадою, способом вираження свого болю, емоцій. Проте, авторка здебільшого писала «в стіл», а з появою соціальних мереж – почала представляти своє літературне мистецтво на розсуд громади у мережі на сторінці Shaggy Stories. Крім того, пані Ірина активно брала участь у міських літературних вечорах й клубах. Однією зі частих локацій проведення подібних заходів став і художній музей.

Поезія та й проза Ірці Кошлатої відрізняється об’єктивністю й дійсним нервом. Вона позбавлена будь-яких кліше, які уявляються читачеві про словах поетка чи «жіноча поезія». Особливого «загострення» її поетичне слово набуло після 24 лютого. Тоді на поетичних читаннях, відкриттях виставок й уроках з української мови, які Ірця вела як волонтерка у ХОХМ, ми вперше почули її «Подорожнього», «Гуманіста» і, як і сьогодні не могли стримати сліз, адже настільки точно у цих римованих рядках авторка висловлювала весь біль, який сповнював кожного зсередини. Тому, це видання ніяким чином не могло «пройти» повз музей, – кураторка заходу Ольга Нікітіна.

Кожен розділ видання присвячений зірці й вміщує поезію тематично співзвучну небесному тілу. Окремої уваги потребують ілюстрації до даного видання, адже через унікальний момент емпатії між мисткинями візуальний ряд слугує художнім роз’ясненням сенсів й емоційних ходів.

Головне завдання при створенні ілюстрацій до книги – не перетягнути візуальною картинкою від змісту тексту або, навпаки малюнками дотягнути до глибини задуму автора. З Ірою у нас вийшов справді гармонійний симбіоз. Єдине, про що сьогодні жалкую, про відсутність у книзі лясе, тобто закладки. Тому що поезію Ірці не потрібно поглинати поспіхом, вона потребує перерви й повернення. Але, маю надію, що цю ідею ми втілимо у наступному виданні, – зазначила ілюстраторка Ольга.

Справжнім кровотоком цього видання є заключна частина, що іменується «Наднова», як зоря, що раптово збільшує свою світність у мільярди разів. Саме у цей розділ увійшли п’ять віршів написаних після 24 лютого. Поетична рефлексія авторки на події повномасштабного вторгнення не обмежується тільки цими п’ятьма творами, але їх сюжет й емоційне наповнення торкає кожного, хто бачив трагедію Бучі, Гостомеля, Маріуполя, кожного, що носить свою країну в серці:

Гуманіст в мені помирав в Бучі.

Помирав в мені в Бородянці.

В Ірпені.

Гостомелі.

Маріку.

Помирав надвечір

І рано-уранці.

Гуманіст лежав розтерзаним на асфальті.

Кровоточив душею в Кассіопею і Оріон.

Лежав заблокований в соцмережах.

На перших шпальтах.

Круглому столі в триклятій ООН.

⠀

Гуманіст лежав мертвим два тижні.

Сіяла мжичка.

Проростала кривава трава.

Земля стогнала від дикого болю.

Земля залишалась жива.

Якщо ж описувати це видання мовою цифр, то 213 сторінок презентують читачу 95 віршів, 9 з яких озвучила сама авторка на відео. Ці сюжети заховані під QR- посиланням.